Служба зовнішньої розвідки України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Служба зовнішньої розвідки України
Logo of the Foreign Intelligence Service of Ukraine.svg
Flag of the Foreign Intelligence Service of Ukraine.svg
Країна: Україна Україна
Дата заснування: 2004 рік
Юрисдикція: Flag of the President of Ukraine.svg Президент України
Штаб-квартира: Flag of Kyiv Kurovskyi.svg Київ, вул. Нагірна, 24/1
Бюджет: 2 млрд. (2019)[1]
Чисельність: 4350 осіб, в тому числі 4010 військовослужбовців
Керівництво
Голова служби Владислав Бухарєв[2]
Заступник Валерій Євдокимов[3]
Катерина Сляднєва[4]
Сайт
szru.gov.ua
CMNS: Служба зовнішньої розвідки України на Вікісховищі

Слу́жба зо́внішньої ро́звідки Украї́ни (СЗР) створена в 2004 на базі Департаменту розвідки і розвідпідрозділів регіональних органів Служби безпеки України для здійснення розвідувальної діяльності в політичній, економічній, військово-технічній, науково-технологічній, інформаційній і екологічній сферах, участі у боротьбі з міжнародною організованою злочинністю, тероризмом, забезпечення безпеки установ і громадян України за кордоном.

Керівник СЗР входить до складу Ради національної безпеки і оборони України і підпорядковується безпосередньо Президентові України.

Історія[ред. | ред. код]

Докладніше: Спецслужби УНР

24 січня 1919 року, за часів Директорії Української Народної Республіки, було створено перший підрозділ загальнодержавної зовнішньої розвідки для проведення розвідувальної роботи щодо активно діючих проти УНР ворогів, а також стосовно країн - потенційних супротивників і можливих союзників.

Після відновлення незалежності[ред. | ред. код]

14 жовтня 2004 Президент України Леонід Кучма підписав Указ «Про Службу зовнішньої розвідки України», в якому йшлося про утворення на базі Департаменту розвідки та розвідувальних підрозділів регіональних органів Служби безпеки України Службу зовнішньої розвідки України як спеціального державного органу.[5] Іншим Указом від того ж числа Леонід Кучма призначав Головою новоствореної служби Олега Синянського.

21 жовтня 2004 Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони схвалив проект Закону про Службу зовнішньої розвідки (СЗР), внесений президентом України Леонідом Кучмою, який одночасно підписав указ про створення СЗР.

Першим керівником СЗР став Олег Синянський. Першому керівникові СЗР України в 2004 році виповнилося 34 роки. У 1992 році він закінчив Військовий інститут іноземних мов в Москві, володіє англійською, арабською мовами та івритом. У 19921994 працював перекладачем в Міністерстві оборони, з 1995 року — в МЗС України, після чого — в президентській адміністрації. Олег Синянський пробув на посаді голови Служби зовнішньої розвідки України до квітня 2005 р.

З квітня 2005 р. до червня 2010 р. цю організацію очолював Микола Маломуж.

18 червня 2010 року указом Президента України № 703/20 Головою Служби зовнішньої розвідки України призначено Ілляшова Григорія Олексійовича.

З 27 лютого 2014 р.до червня 2016 р. Головою Служби зовнішньої розвідки України був Гвоздь Віктор Іванович.[6]

19 жовтня 2018 року Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов взяв участь у церемонії закладання фундаменту першої будівлі оновленої штаб-квартири української зовнішньої розвідки.[7][8][9]

1 лютого 2019 р. Указом Президента України була затверджена нова символіка Служби зовнішньої розвідки України[10].

Структура[ред. | ред. код]

  • Апарат управління Служби зовнішньої розвідки України
  • Підрозділи агентурної розвідки
  • Підрозділ технічної розвідки
  • Інформаційно-аналітичний підрозділ
  • Підрозділ протидії зовнішнім загрозам національної безпеки держави
  • Оперативно-технічний підрозділ
  • Підрозділ власної безпеки
  • Підрозділи забезпечення
  • Інститут зовнішньої розвідки

Керівники[ред. | ред. код]

Керівники розвідорганів Гетьманщини[ред. | ред. код]

Керівники розвідорганів Українскої Народної Республіки[ред. | ред. код]

Керівники розвідорганів Радянської України[ред. | ред. код]

Керівники розвідорганів України[ред. | ред. код]

Ветерани СЗРУ[ред. | ред. код]

Навчальні заклади[ред. | ред. код]

Служба зовнішньої розвідки України має власну систему професійної підготовки співробітників. Зокрема, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 310-р утворено Інститут Служби зовнішньої розвідки України як відомчий вищий навчальний заклад, що здійснює згідно з державним замовленням підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації співробітників Служби зовнішньої розвідки України.

Навчальний процес в Інституті організований з урахуванням вимог Законів України «Про освіту» та «Про вищу освіту», нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, інструкцій та наказів Голови Служби зовнішньої розвідки України.

Основними напрямами освітньої діяльності Інституту є: підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» за спеціальностями «Агентурна розвідка» та «Технічна розвідка»; перепідготовка та підвищення кваліфікації керівного, оперативного і оперативно-технічного складу[61].

Традиції[ред. | ред. код]

Символіка[ред. | ред. код]

Емблема СЗР у 2003—2019 роках.

Відомчі заохочувальні відзнаки[ред. | ред. код]

Повний перелік нагород СЗР України був затверджений Указом Президента України від 30 травня 2012 року № 365.[62]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Розподіл видатків Державного бюджету України на 2019 рік (документ .xls), лист «dod3», рядок 702 — офіційний сайт Верховної Ради України
  2. Указ Президента України від 11 червня 2019 року № 391/2019 «Про призначення В.Бухарєва Головою Служби зовнішньої розвідки України»
  3. Указ Президента України від 9 липня 2019 року № 501/2019 «Про призначення В.Євдокимова заступником Голови Служби зовнішньої розвідки України»
  4. Указ Президента України від 24 липня 2019 року № 553/2019 «Про призначення К.Сляднєвої заступником Голови Служби зовнішньої розвідки України»
  5. Указ Президента України «Про Службу зовнішньої розвідки України»
  6. Указ Президента України «Про призначення В.Гвоздя Головою Служби зовнішньої розвідки України». Архів оригіналу за 19 лютий 2015. Процитовано 27 лютий 2014. 
  7. Закладено фундамент першої будівлі оновленої штаб квартири української зовнішньої розвідки. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2018-10-19. Процитовано 19 жовтня 2018. 
  8. На виконання доручення Президента України стартувала розбудова новітньої інфраструктури заміської штаб-квартири СЗР України — «українського Ленглі». Архів оригіналу за 20 жовтень 2018. Процитовано 19 жовтень 2018. 
  9. Закладено фундамент «українського Ленглі». https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 2018-10-20. Процитовано 20 жовтня 2018. 
  10. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №27/2019. Про символіку Служби зовнішньої розвідки України, 1 лютого 2019 // Адміністрація Президента України
  11. Очільник козацької розвідки Богдана Хмельницького. Архів оригіналу за 18 вересень 2017. Процитовано 18 вересень 2017. 
  12. Колосовський Володимир Васильович. Архів оригіналу за 18 вересень 2017. Процитовано 18 вересень 2017. 
  13. Знамениті, великі, геніальні люди. Найцікавіше про них!
  14. Знамениті, великі, геніальні люди. Найцікавіше про них!
  15. Знамениті, великі, геніальні люди. Найцікавіше про них! Валентин Леонов
  16. Знамениті, великі, геніальні люди. Найцікавіше про них! Федір Цвєтухін
  17. Знамениті, великі, геніальні люди. Найцікавіше про них! Микола Погрібний
  18. Від шифрувальника — до начальника управління. Архів оригіналу за 18 вересень 2017. Процитовано 18 вересень 2017. 
  19. Знамениті, великі, геніальні люди. Найцікавіше про них! Андрій Ткаченко
  20. Савчук Прокіп Демидович. Архів оригіналу за 21 вересень 2017. Процитовано 20 вересень 2017. 
  21. Перший генерал в українській розвідці. Архів оригіналу за 18 вересень 2017. Процитовано 18 вересень 2017. 
  22. Знамениті, великі, геніальні люди. Найцікавіше про них! Павло Тимофеєв
  23. Керівники української зовнішньої розвідки
  24. а б в г д е ж и к л м Силові структури (1991—2014)
  25. Указ Президента України від 9 червня 2016 року № 244/2016 «Про тимчасове виконання обов’язків Голови Служби зовнішньої розвідки України»
  26. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 273/2017 Про призначення Є.Божка Головою Служби зовнішньої розвідки України
  27. Указ Президента України №-73/2019 від 13.3.2019 «Про звільнення Є.Божка з посади Голови Служби зовнішньої розвідки України»
  28. Указ Президента України №-80/2019 від 16.3.2019
  29. Обов’язки керівника Служби зовнішньої розвідки тимчасово виконуватиме Алексєєнко – указ /Радіо Свобода, 16.3.2019/
  30. Указ Президента України від 11 червня 2019 року № 390/2019 «Про увільнення від тимчасового виконання обов'язків Голови Служби зовнішньої розвідки України»
  31. Головою Служби зовнішньої розвідки став нардеп від "Батьківщини" Бухарєв /Лівий берег, 11.6.2019/
  32. Камергер польського короля. Архів оригіналу за 18 вересень 2017. Процитовано 18 вересень 2017. 
  33. Литвиненко Іван Данилович. Архів оригіналу за 18 вересень 2017. Процитовано 29 вересень 2017. 
  34. Березняк Євген Степанович. Архів оригіналу за 29 вересень 2017. Процитовано 29 вересень 2017. 
  35. Ольга Михайлівна Басараб. Архів оригіналу за 29 вересень 2017. Процитовано 29 вересень 2017. 
  36. Глущенко Микола Петрович. Архів оригіналу за 21 вересень 2017. Процитовано 29 вересень 2017. 
  37. Змієнко Всеволод Юхимович. Архів оригіналу за 21 вересень 2017. Процитовано 29 вересень 2017. 
  38. Шарков Олександр Костянтинович. Архів оригіналу за 29 вересень 2017. Процитовано 29 вересень 2017. 
  39. Руденко Григорій Матвійович. Архів оригіналу за 29 вересень 2017. Процитовано 29 вересень 2017. 
  40. Хижняк Ігор Володимирович. Архів оригіналу за 29 вересень 2017. Процитовано 29 вересень 2017. 
  41. Спірін Павло Олександрович. Архів оригіналу за 29 вересень 2017. Процитовано 29 вересень 2017. 
  42. Логінов Борис Ілліч. Архів оригіналу за 29 вересень 2017. Процитовано 29 вересень 2017. 
  43. Лобачов Геннадій Сергійович. Архів оригіналу за 22 вересень 2017. Процитовано 29 вересень 2017. 
  44. Ільченко Василь Олексійович. Архів оригіналу за 29 вересень 2017. Процитовано 29 вересень 2017. 
  45. Бердніков Володимир Федорович. Архів оригіналу за 29 вересень 2017. Процитовано 29 вересень 2017. 
  46. Баронін Анатолій Вікторович. Архів оригіналу за 29 вересень 2017. Процитовано 29 вересень 2017. 
  47. Побережник Семен Якович. Архів оригіналу за 18 вересень 2017. Процитовано 29 вересень 2017. 
  48. Неєжмаков Анатолій Васильович. Архів оригіналу за 29 вересень 2017. Процитовано 29 вересень 2017. 
  49. Семенов Семен Маркович. Архів оригіналу за 27 вересень 2017. Процитовано 29 вересень 2017. 
  50. Лобачов Геннадій Сергійович. Архів оригіналу за 22 вересень 2017. Процитовано 29 вересень 2017. 
  51. Койнов Віталій Дмитрович. Архів оригіналу за 29 вересень 2017. Процитовано 29 вересень 2017. 
  52. Бейм Борис Ісаакович. Архів оригіналу за 29 вересень 2017. Процитовано 29 вересень 2017. 
  53. Іван Вислоцький. Архів оригіналу за 29 вересень 2017. Процитовано 29 вересень 2017. 
  54. Дьомін Валентин Сергійович. Архів оригіналу за 29 вересень 2017. Процитовано 29 вересень 2017. 
  55. Баронін Анатолій Вікторович. Архів оригіналу за 25 вересень 2017. Процитовано 29 вересень 2017. 
  56. Захараш Дмитро Петрович. Архів оригіналу за 17 вересень 2017. Процитовано 29 вересень 2017. 
  57. Калін Юрій Михайлович. Архів оригіналу за 29 вересень 2017. Процитовано 29 вересень 2017. 
  58. Богомазов Костянтин Пантелеймонович. Архів оригіналу за 29 вересень 2017. Процитовано 29 вересень 2017. 
  59. Міцкевич Євген Петрович. Архів оригіналу за 29 вересень 2017. Процитовано 29 вересень 2017. 
  60. Зарубіна Єлизавета Юліївна. Архів оригіналу за 29 вересень 2017. Процитовано 29 вересень 2017. 
  61. Інститут СЗР України. Архів оригіналу за 15 вересень 2017. Процитовано 15 вересень 2017. 
  62. Про відомчі заохочувальні відзнаки Служби зовнішньої ... | від 05.02.2013 № 30 (Сторінка 1 з 2). zakon2.rada.gov.ua. Процитовано 2017-07-19. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]