Стара катедра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стара катедра. Липень 2016 р.

Стара катедра — пам'ятка місцевого значення у с. Федорівка Володимир-Волинського району Волинської області. Статус визначений рішення виконкому Волинської обласної ради № 76 від 03.04.92.

Стара катедра — це народна назва решток мурованого храму ХІІ ст. Археологічні розкопки говорять про послідовне існування кількох храмів на цьому місці.

Найдавніший храм з'явився на цьому місці приблизно в часи поширення християнства на Русі. Можливо, що із заснуванням у 992 р. володимирської єпархії саме ця церква стала кафедральним собором. За іншими даними, найдавніший храм не був добудований, а на його місці почали зводити новіший.

Жодних достовірних відомостей, окрім археологічних знахідок та народних переказів, про цей храм не існує.

Новий (уже дерев'яний) храм згадується у заповіті старости Володимирського та Вінницького, маршалка землі Волинської князя Теодора Андрійовича Сангушка від 9 листопада 1547 р. У візитації 1695 р. храм названий «стародавньою кафедрою володимирських єпископів». У візитації 1695 р. занотовано, що церква в 1683 р. «згнила».[1]

У XVIII ст. на цьому місці була збудована дерев'яна каплиця Теодора Стратилата, яку розібрали у 1815 р.

Стара катедра. Липень 2016 р.

Розкопки 1886 р.[ред. | ред. код]

При розкопках 1886 р. було розкопано рештки фундаменту 36 аршин в довжину та 24 аршини в ширину. Північна та західна стіни збереглись на висоту більше сажені, південна стіна, за винятком паперті, впала у річку Лугу, на березі якої зведено храм.

У церкві була велика кількість голосників.

Прахов датував руїни храму XI—XII ст.

Під східною стіною віднайдено півкруглу стіну, не пов'язану із храмом.

Храм був розписаний фресками з написами слов'янськими літерами.

У підпіллі бабинця знайдено 7 склепів із залишками людських кісток. Один із черепів пробитий гвіздком.

Навколо церкви існувало кладовище.

О. Дверницький висунув версію, що цей храм носив назву св. Дмитра[2].

Повторні розкопки були проведені в 1975 р.[3]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Теодорович Н. И. Город Владимир Волынской губернии в связи с историей Волынской иерархии: исторический очерк. — Почаев, 1893. — 529 с.
  2. Дверницкий О. Археологические исследования в городе Владимире-Волынском и его окрестностях // Киевская старина, 1887, № 1. с.36-50
  3. Раппопорт П. А. Старая кафедра в окрестностях Владимира-Волынского //Советская археологія, 1977, № 4 , с. 253—266.