Стаціонар (значення)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Стаціона́р (від лат. stationarius — «нерухомий») — багатозначне слово, різні значення якого пов'язані з поняттями «постійний» і «сталий»:

  • Заклад постійного типу (на відміну від пересувного або тимчасового).
  • Медичний — лікувальна установа з постійними ліжками для хворих.
  • Навчальний — основна форма очного навчання у виші, технікумі.
  • Нерухома основа, фундамент якої-небудь машини, споруди тощо[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Голов. ред. В. Т. Бусел, редактори-лексикографи: В. Т. Бусел, М. Д. Василега-Дерибас, О. В. Дмитрієв, Г. В. Латник, Г. В. Степенко. — К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. 2-ге вид. — 1728 с. (С.?)