Стеценко Семен Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стеценко Семен Григорович
Народився 15 грудня 1974(1974-12-15) (49 років)
Ізяслав, Хмельницька область, Українська РСР, СРСР

Семен Григорович Стеценко (*15 грудня 1974) — український учений-правознавець. Доктор юридичних наук (2002 р.), професор (2005 р.), заслужений діяч науки і техніки України (2010 р.), член-кореспондент Національної академії правових наук України (2013 р.).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в Ізяславі Хмельницької обл. У 1991 році зі срібною медаллю закінчив середню школу № 3 м. Вінниці. Має вищу медичну та вищу юридичну освіти. З 2004 р. — начальник кафедри адміністративного права та управління в органах внутрішніх справ (з 2006 р. — кафедра громадської безпеки) Національної академії внутрішніх справ. З 2007 р. — завідувач кафедри теорії держави і права, кафедри державно-правових дисциплін Національної академії прокуратури України. З 2013 року – перший заступник начальника Інституту кримінально-виконавчої служби. З 2017 р. - професор кафедри адміністративного та господарського права Запорізького національного університету. З 2018 р. - керівник Центру медико-правових досліджень Національної академії правових наук України та Національної академії медичних наук України. З 2019 року - суддя Верховного Суду.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Наукові інтереси: адміністративне право, медичне право, теорія держави та права. Автор понад 350 наукових праць, з яких 18 монографій, 8 підручників, 12 навчальних посібників. Зокрема, автор першого на пострадянському просторі підручника «Медичне право» (2004 р.). Навчальний посібник С.Г. Стеценка «Адміністративне право» з грифом МОН України витримав 3 видання. Під керівництвом С.Г. Стеценка захищені 6 докторських та 18 кандидатських дисертацій. Засновник та протягом 2011 - 2019 рр. головний редактор фахового журналу «Публічне право».

Посилання[ред. | ред. код]