Су Шуньцінь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Су Шуньцінь
Народився 1008(1008)
Зічжоу
Помер 1048(1048)
Підданство Династія Сун
Діяльність поет
Науковий ступінь jinshid
Батько Su Qid[1]
У шлюбі з Zheng Shid[1] і Du Shi(Wife of Su Shunqin)d[1]
Діти Su Yed[1] і Su Bid[1]

Су Шуньцінь (苏舜钦, 1008 —1048) — китайський поет, державний службовець часів династії Сун.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у 1008 році у Зічжоу (сучасна провінція Сичуань). Походив з родини чиновників. З 15 років став писати вірші. У 1035 році успішно склав провінційні іспити й того ж року завдяки протекції батька отримав посаду у префектурі зі столицею у м. Далі. У 1038 році перебирається до Кайфена. Тут зблизився з високопосадовцем Фан Чжун'єном. Також затоваришував з Мей Яоченєм. У 1040–1041 роках займався дослідженням причин та наслідків землетрусу у Хадоні. Втім після падіння Фан Чжун'єна у 1044 році Су Шуньціня було відправлено у відставку. Того ж року він переїздить до Сучжоу. Тут придбав занедбаний сад і побудував павільйон на пагорбі на північ від саду. Він назвав його Павільйон Чаньлань (тепер відомий Великий Хвилястий павільйон, що сьогодні входить Списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в КНР — Класичні китайські сади Сучжоу) і написав вірш про нього, на прохання Су Шуньціня Оуян Сю також написав вірш про павільйон. Су регулярно використовував павільйон для зустрічей зі своїми друзями і написання віршів. Су Шуньцінь раптово сконав у 1048 році.

Творчість[ред. | ред. код]

Складав вірші у жанрі ши. Приділяв велику увагу соціальній тематиці. так, Су Шуньцінь писав про загиблих від голоду селян, трупи яких валяються на дорогах і стають здобиччю псів і стерв'ятників, в той час як у багатіїв повно зерна і м'яса («Пишу Оуян Сю про почуття, що випробував на південь від міста»). В подальшому більшість його віршів було об'єднано у збірку під назвою «Праці майстра Су».

Су Шуньцінь відомий як один з перших творців патріотичної поезії. Найбільш відомий його вірш присвячено жорстокому розгрому 1034 року сунської армії під час набігу тангутів через повну непідготовленість її до боїв та нездарих полководців («Пінчжоуська поразка»).

Джерела[ред. | ред. код]

  • Yuan, Xuehan; Gong Jianyi (2004). The Classical Gardens of Suzhou. CIP. pp. 217. ISBN 7-214-03763-7.
  1. а б в г д China Biographical Database