Династія Сун

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Сун
Період п'яти династій і десяти держав Flag
960 – 1279 Династія Юань Flag
Розташування Сун
Північна Сун у 1111 році
Столиця Бяньцзін (汴京)
(960–1127)

Ліньань (臨安)
(1127–1276)
Мови китайська
Релігії Буддизм, Даосизм, Конфуціанство
Форма правління монархія
Імператор
 - 960–976 Імператор Тайцзу
Імператор Тайцзун
Імператор Чженьцзун
Імператор Женьцзун
Імператор Їнцзун
Імператор Шеньцзун
Канцлер
 - – Цай Цзін,
 - – Фань Чжонянь,
Хань Точжоу,
 - – Лі Фан,
Цінь Хуей,
Сима Гуан,
Історія
 - Чжао Куанїнь захопив трон Пізньої Чжоу 960
 - Інцидент з Цзінкан 1127
 - Здача Ліньаня 1276
 - Битва при Ямень, розгром Сун 1279
Населення
 - 1041 100 000 000 осіб
Валюта Цзяоцзі, Хуейцзі

Династія Сун (кит. 宋朝, піньїнь: Sòng Cháo; 9601279) — імператорська династія в Китаї 10 — 13 століття. Постала після періоду П'яти династії і десяти королівств у 960 році і була знищена силами монгольської держави Юань у 1279 році. Китай часів правління династії Сун називають Імперією Сун. Знаковими подіями в історії цієї династії вважається випуск перших у світі паперових грошей, заснування постійного китайського морського флоту та делегування перших морських дослідницьких місій закордон.

Історія[ред.ред. код]

Хронологію династії Сун поділяють на 2 періоди: Північну Сун (北宋, 960—1127), і Південну Сун (南宋, 1127—1279). Протягом періоду існування Північної Сун столиця держави знаходилась у північнокитайському місті Бяньцзін, сучасному Кайфені, а Імператори династії контролювали більшу територію внутрішнього Китаю. В часи Південної Сун північно китайські території були завойовані маньчжурською державою Цзінь, і столиця династії була перенесена на берега річки Янцзи, у південнокитайське місто Ліньань, сучасний Ханчжоу; колиска китайської цивілізації, долина річки Хуанхе, була втрачена, але імператори династії Сун контролювали 60% населення Китаю і володіли багатими сільськогосподарськими землями.

Протягом 10 — 11 століть, завдяки господарському розвитку південнокитайських та індокитайських земель, населення держави Сун зросло вдвічі і сягало 100 мільйонів осіб. Це стало поштовхом до соціально-економічної революції. Зросла роль місцевої знаті у керуванні регіонами. Цьому в значній мірі сприяли реформи Ван Аньши.

Філософія[ред.ред. код]

Завдяки появі друкарського пресу набула поширення наукова і художня література. Філософи Чен І та Чжу Сі збагатили конфуціанство новими ідеями і спричинилися до формування неоконфуціанства. В часу кризи династії діяв оригінальний соціальний мислитель Ден Му.

Наука[ред.ред. код]

Видатними вченими цього часу є Шень Куо та Су Сун. Значного розвитку набула алгебра, яскравим її дослідником був Цінь Цзюшао.

Талановитими географами були Чжао Жугуа та Чжоу Цюйфей, що уславилися фундаментальними працями з опису сусідних країн південо-східної та східної Азії.

Медицина[ред.ред. код]

Водночас розвивається медицина, одним з відоміших її представників був Лі Гао. При цьому в значній мірі продовжувалися традиції часів династій Суй та Тан, особливо в застосувані припікання та акупунктури. Відомими майстрами цього були: Ван Вейї (987—1067), Сі Хун, Ван Чжічжун.

Культура та мистецтво[ред.ред. код]

Отримала розвиток культура, мистецтво (Ван Сімен, Ван Шень), технології. Особливо Північна Сун відома численними поетами, зокрема Лу Ю, Су Ши, Цінь Гуань, Південна Сун — Вень Тяньсянєм, Чень Юй-і, Дай Фугу. Починаючи з перших представників династії організовуються великі бібліотеки. У 978 році було відкрито імператорську бібліотеку, яка містила 800 тисяч сувоїв-цзюаней. Швидко розвивається справа книгодрукування. У Південній Сун нараховувалося 173 типографії.

За часів цієї династії створювали свої шедеври художники (Чжоу Веньцзюй, Хуей-цзун, Лі Гун-лін, Сюй Даонін, У Цзунюань, Чжан Дзедуань, Чжао Менцзянь, Су Ханьчен, Лі Сун, Лян Кай, Лю Сун'ян, І Юаньцзі, Ян Веньгуй, Муці Фанчань). Набув розвитку так званий чаньський живопис, особливо в епоху Південної Сун. Яскравим представником цього напрямку був Юйцзянь.

Надзвичайного розвитку набуло виготовлення порцелянових виробів. За якістю вони переважали усі на той час існуючі. Особливо шанувалися вироби з округу Дінчжоу.

Імператори[ред.ред. код]

Посмертне ім'я Особисте ім'я Роки правління Девіз і роки правління
Тайцзу
太祖 Tàizǔ
Чжао Куан'їнь
趙匡義 Zhào Kuāngyì
960976
  • Цзяньлун (建隆 Jiànlóng) 960963
  • Цяньде (乾德 Qiándé) 963968
  • Кайбао (開寶 Kāibǎo) 968976
Тай-цзун
太宗 Tàizōng
Чжао Куан'ї
趙匡義 Zhào Kuāngyì
976997
  • Тайпінсінго (太平興國 Tàipíngxīngguó) 976984
  • Юнсі (雍熙 Yōngxī) 984988
  • Дуаньгун (端拱 Duāngǒng) 988990
  • Чуньхуа (淳化 Chúnhuà) 990995
  • Чжідао (至道 Zhìdào) 995997
Чжень-цзун
真宗 Zhēnzōng
Чжао Хен
趙恆 Zhào Héng
9971022
  • Сяньпін (咸平 Xiánpíng) 9971003
  • Цзінде (景德 Jǐngdé) 10031007
  • Дачжунсянфу (大中祥符 Dàzhōngxiángfú) 10071016
  • Тяньсі (天禧 Tiānxǐ) 10161021
  • Цяньсін (乾興 Qiánxīng) 10211022
Жень-цзун
仁宗 Rénzōng
Чжао Чжень
趙禎 Zhào Zhēn
10221063
  • Тяньшен (天聖 Tiānshèng) 10231032
  • Міндао (明道 Míngdào) 10321033
  • Цзін'ю (景祐 Jǐngyòu) 10341038
  • Баоюань (寶元 Bǎoyuán) 10381040
  • Кандін (康定 Kāngdìng) 10401041
  • Цінли (慶曆 Qìnglì) 10411048
  • Хуан'ю (皇祐 Huángyòu) 10491054
  • Чжіхе (至和 Zhìhé) 10541056
  • Цзяю (嘉祐 Jiāyòu) 10561063
Їн-цзун
英宗 Yīngzōng
Чжао Шу
趙曙 Zhào Shù
10631067
  • Чжипін (治平 Zhìpíng) 10641067
Шень-цзун
神宗 Shénzōng
Чжао Сюй
趙頊 Zhào Xū
10671085
  • Сінін (熙寧 Xīníng) 10681077
  • Юаньфен (元豐 Yuánfēng) 10771085
Чже-цзун
哲宗 Zhézōng
Чжао Сюй
趙頊 Zhào Xū
10851100
  • Юанью (元祐 Yuányòu) 10681094
  • Шаошен (紹聖 Shàoshèng) 10941098
  • Юаньфу (元符 Yuánfú) 10981100
Хуей-цзун
徽宗 Huīzōng
Чжао Цзі
趙佶 Zhào Jí
11001125
  • Цзяньчжунцзінго (建中靖國 Jiànzhōngjìngguó) 11001101
  • Чуннін (崇寧 Chóngníng) 11011106
  • Дагуань (大觀 Dàguān) 11061110
  • Чженхе (政和 Zhènghé) 11101118
  • Чунхе (重和 Chónghé) 11181119
  • Сюаньхе (宣和 Xuānhé) 11191125
Цінь-цзун
欽宗 Qīnzōng
Чжао Хуань
趙桓 Zhào Huán
11251127
  • Цзинкан (靖康 Jìngkāng) 11251127
Гао-цзун
高宗 Gāozōng
Чжао Гоу
趙構 Zhào Gòu
11271162
  • Цзін'янь (靖炎 Jìngyán) 11271130
  • Шаосин (紹興 Shàoxīng) 11301162
Сяо-цзун
孝宗 Xiàozōng
Чжао Шень
趙昚 Zhào Shèn
11621189
  • Лунсін (隆興 Lóngxīng) 11631164
  • Цяньдао (乾道 Qiándào) 11651173
  • Чуньси (淳熙 Chúnxī) 11741189
Гуан-цзун
光宗 Guāngzōng
Чжао Дунь
趙惇 Zhào Dūn
11891194
  • Шаосі (紹熙 Shàoxī) 11901194
Нін-цзун
寧宗 Níngzōng
Чжао Куо
趙擴 Zháo Kuó
11941224
  • Цін'юань (慶元 Qìngyuán) 11951200
  • Цзятай (嘉泰 Jiātài) 12011204
  • Кайсі (開禧 Kāixǐ) 12051207
  • Цзядін (嘉定 Jiādìng) 12081224
Лі-цзун
理宗 Lǐzōng
Чжао Юнь
趙昀 Zhào Yún
12241264
  • Баоцін (寶慶 Bǎoqìng) 12251227
  • Шаодін (紹定 Shàodìng) 12281233
  • Дуаньпін (端平 Duānpíng) 12341236
  • Цзясі (嘉熙 Jiāxī) 12341240
  • Чунью (淳祐 Chúnyòu) 12411252
  • Баою (寶祐 Bǎoyòu) 12531258
  • Кайцін (開慶 Kāiqìng) 1259]
  • Цзіндін (景定 Jǐngdìng) 12601264
Ду-цзун
度宗 Dùzōng
Чжао Ці
趙祺 Zhào Qí
12641274
  • Сяньчунь (咸淳 Xiánchún) 12641274
Гун-цзун
恭宗 Gōngzōng
Чжао Сянь
趙顯 Zhào Xiǎn
12741276
Дуань-цзун
端宗 Duānzōng
Чжао Ші
趙昰 Zhào Shì
12761278
  • Цзін'янь (景炎 Jǐngyán) 12761278
Хуай-цзун
懷宗 Huaizong
Чжао Бін
趙昺 Zhào Bǐng
12781279
  • Сянсін (祥興 Xiángxīng) 12781279

Джерела та література[ред.ред. код]

  • Рубель В. А. Історія Середньовічного Сходу. — Київ: Либідь, 2002.

Див. також[ред.ред. код]