Сєдов Григорій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сєдов Григорій Іванович
Народився 1908
Країна  СРСР
Національність росіянин
Діяльність політик
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди
орден Вітчизняної війни I ступеня орден «Знак Пошани»

Григо́рій Іва́нович Сєдо́в (1908(1908) — ?) — радянський діяч, 2-й секретар ЦК КП(б) Карело-Фінської РСР. Депутат Верховної ради СРСР 1—2-го скликань (в 1940—1950 роках).

Життєпис[ред. | ред. код]

Працював фрезерувальником паротурбінного цеху Ленінградського металевого заводу. Закінчив вищий технічний навчальний заклад при заводі.

Член ВКП(б) з 1930 року.

Потім — приймальник, технолог, начальник механоскладального цеху № 20 Ленінградського металевого заводу.

У 1940—1941 роках — начальник Тимчасового управління міста Віїпурі (Виборга) Карело-Фінської РСР. У 1941 році — 1-й секретар Віїпурського міського комітету КП(б) Карело-Фінської РСР.

У 1941—1944 роках — партійний організатор ЦК ВКП(б) та директор Ленінградського металевого заводу № 371 імені Сталіна; 1-й секретар Свердловського районного комітету ВКП(б) міста Ленінграда, організатор відновлення Волховської ГЕС.

20 грудня 1944 — 29 січня 1947 року — 2-й секретар ЦК КП(б) Карело-Фінської РСР.

Подальша доля невідома.

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]