Сібіу
Сібіу рум. Sibiu угор. Nagyszeben | |
|---|---|
— Муніципалітет — | |
 | |
 Герб | |
| Координати: 45°47′45″ пн. ш. 24°09′08″ сх. д. / 45.79583° пн. ш. 24.15222° сх. д.G O | |
| Країна |  Румунія |
| Жудець |  Сібіу |
| Засноване | 1191 (перша згадка) |
| Уряд | |
| • Мер | Астрід Фодор (Демократичний Форум Німців) |
| Площа | |
| • Повна | 121 км² |
| Висота над р.м. | 415 м |
| Населення (2021, перепис[1]) | |
| • Усього | 134 309 |
| • Густота | 1273/км² |
| Часовий пояс | EET (UTC+2) |
| • Літній час | EEST (UTC+3) |
| Поштовий код | 55xxxx |
| Телефонний код(и) | +40 269 |
| Car Plates | SB |
| Вебсайт | sibiu.ro |
 Розташування Сібіу на мапі повіту | |
  Сібіу | |
 | |
Сібіу (рум. Sibiu, МФА: [siˈbiw], нім. Hermannstadt, болг. Сибин, чеськ. і словац. Sibiň, угор. Nagyszeben) — місто у Трансильванії, Румунія, розташоване за 282 км від Бухареста на березі річки Чибін, притоки Олту. Місто є адміністративним центром жудеця Сібіу. З 1692 по 1791 роки місто було столицею Трансильванського князівства.
До Другої світової війни місто було центром трансильванських саксів. Зараз Сібіу є одним з важливих культурних центрів країни, зокрема у 2007 році місто було обрано культурною столицею Європи (разом з Люксембургом)[2]. Крім того, у 2008 році журнал «Форбс» назвав місто восьмим «найбільш ідилічним місцем для життя» у Європі[3].
Адміністративно місту підпорядковане таке село (дані про населення за 2021 рік)[1]:
- Пелтініш (11 осіб)
За даними перепису населення 2021 року[1] у місті проживали 134 309 осіб.
Національний склад населення міста[4]:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| румуни | 108 858 | 81,1 % |
| угорці | 1 206 | 0,9 % |
| німці | 968 | 0,7 % |
| роми | 282 | 0,2 % |
| італійці | 31 | <0,1 % |
| турки | 23 | <0,1 % |
| росіяни-липовани | 23 | <0,1 % |
| українці | 21 | <0,1 % |
| серби | 12 | <0,1 % |
| євреї | 11 | <0,1 % |
| греки | 9 | <0,1 % |
| поляки | 5 | <0,1 % |
| чехи | 4 | <0,1 % |
| болгари | 3 | <0,1 % |
| інші народи | 124 | <0,1 % |
Також у місті проживають татари, хорвати, вірмени та албанці, але точна кількість цих народів у результатах перепису не вказується.
Рідною мовою назвали[5]:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| румунська | 108 880 | 81,1 % |
| угорська | 1 089 | 0,8 % |
| німецька | 889 | 0,7 % |
| ромська | 231 | 0,2 % |
| італійська | 33 | <0,1 % |
| турецька | 21 | <0,1 % |
| українська | 19 | <0,1 % |
| російська | 18 | <0,1 % |
| сербська | 9 | <0,1 % |
| грецька | 7 | <0,1 % |
| польська | 4 | <0,1 % |
| інша мова | 129 | <0,1 % |
Також рідною мовою називали татарську, болгарську, хорватську, чеську, русинську, вірменську, албанську та їдиш, але точні значення для кожної з них у результатах перепису не вказуються.
Склад населення міста за віросповіданням[6]:
| Релігія | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| православні | 99 240 | 73,9 % |
| греко-католики | 1 550 | 1,2 % |
| римо-католики | 1 467 | 1,1 % |
| не релігійні | 1 031 | 0,8 % |
| баптисти | 857 | 0,6 % |
| п'ятдесятники | 831 | 0,6 % |
| атеїсти | 828 | 0,6 % |
| реформати | 683 | 0,5 % |
| євангелісти | 515 | 0,4 % |
| лютерани | 511 | 0,4 % |
| агностики | 385 | 0,3 % |
| євангелісти аугсбурзького сповідання | 373 | 0,3 % |
| свідки Єгови | 172 | 0,1 % |
| інша релігія | 165 | 0,1 % |
| адвентисти | 136 | 0,1 % |
| євангельські християни | 118 | <0,1 % |
| мусульмани | 91 | <0,1 % |
| унітарії | 63 | <0,1 % |
| православні (сербська церква) | 54 | <0,1 % |
| старообрядці | 30 | <0,1 % |
Також у місті проживають іудеї та вірмено-григоріанці, але точна їхня кількість у результатах перепису не вказується.
- Стара частина міста:
- Велика площа (з фонтаном та ратушею) — одна з найбільших площ у Трансильванії, її довжина становить 142 м, ширина — 90 м;
- палац Брукенталя XVIII ст. у стилі бароко (нині — національний музей);
- собор Святої Марії XIV—XV ст. — лютеранський;
- башта Нарад XIII—XVIII ст., євангельський собор;
- міст брехунів XIX ст.;
- Свято-Троїцький кафедральний собор, православний;
- східці XIII ст. між верхньою та нижньою частиною міста;
- музей просто неба ASTRA, в якому представлено понад 300 румунських будівель різних часів;
- зоопарк.
Сібіу є одне із найпроцвітаючіших міст Румунії. Класичними галузями промисловості міста є машинобудування (Bilstein Compa), швейна промисловість (Mondex, Mondostar, Andu), харчова промисловість (Scandia) та промисловість шкільного приладдя (Flaro). Нещодавно було відкрито кілька нових заводів з виробництва електричних та електронних компонентів (Continental, Kuhnke Relee, Haartmann), підшипників (SNR Rulmenți), подушок безпеки (Takata Petri) та трансмісійних ременів, електротехнічного та електронного обладнання (інвестиції німецької компанії Siemens). Комерційний банк Carpatica має штаб-квартиру в Сібіу. Валютна, фінансова та товарна біржа, символічна установа румунського економічного та бізнес-середовища, також розташована в Сібіу. Усі великі банківські та страхові компанії, присутні в Румунії, мають філії або дочірні компанії в місті.
Основні промислові райони міста:
- Східна промислова зона (Східний комерційний центр), поблизу залізниці з Римніку-Вилчою та Брашовом.
- Західна промислова зона (Західний економічний центр), поблизу виїзду на Себеш та аеропорт.
- Герман Оберт — один з основоположників космонавтики.
- Маріус Герман (* 1967) — румунський гімнаст.
- Іон Попеску-Сібіу (* 1901, Сібіу — 11 вересня 1974, Бухарест) — румунський медик, психіатр і психоаналітик.
- Колотило Михайло — провідник Буковинського обласного проводу ОУН, православний священник. Служив на місцевій парафії.
- Доспіль Осип — професор, державний секретар фінансів українського уряду у Кіцмані (1918—1919)
Сібіу, історична частина
Історичний центр міста
- 1 2 3 Populaţia rezidentă (румунською) . Процитовано 27 травня 2026.
- ↑ SIBIU 2007 - European Capital of Culture. web.archive.org. 30 серпня 2004. Архів оригіналу за 30 серпня 2004. Процитовано 25 січня 2025.
- ↑ In Pictures: Europe's Most Idyllic Places To Live
- ↑ Populaţia rezidentă după etnie (румунською) . Процитовано 27 травня 2026.
- ↑ Populaţia rezidentă după limba maternă (румунською) . Процитовано 27 травня 2026.
- ↑ Populaţia rezidentă după religie (румунською) . Процитовано 27 травня 2026.
- Turure vurtuale (віртуальні тури по Сібіу)
- Sibiu European Cultural Capital 2007
- Sibiu Tourism
- Sibiu RomaniaTourism.com (статистичні дані)
- Sibiu People
- Sibiu as Capital of Culture The Diplomat
|
Це незавершена стаття про Румунію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | |
|---|---|
| Географія та географічні карти | |
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |