ТЕЦ Гарбарі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ТЕЦ Гарбарі
Країна Республіка Польща
РозташуванняПольща Польща, Познань
Введення в експлуатацію1929 (перша черга), 1942 (друга черга), 1952 (третя черга)
Вид паливавугілля
Енергоблоки2 × 10 + 1 × 15 + 1 × 30
Турбінивсі парові, 1 Першого Брненського машинобудівного заводу + 1 Brown Boveri (перша черга), 1 Першого Брненського машинобудівного заводу (друга черга), 1 ASEA-Stal (третя черга)
Електрогенератори1 Siemens-Schuckert + 1 Brown Boveri (перша черга), 1 Siemens-Schuckert (друга черга), 1 ASEA-Stal (третя черга)
Встановлена електрична
потужність
65
ідентифікатори і посилання

ТЕЦ Гарбарі (ЕС-1) — колишня теплоелектроцентраль у центральній Польщі у місті Познань.

Ще в 1904 році у Познані відкрили електростанцію Гроблі, котра первісно мала дві парові турбіни потужністю по 1 МВт, а в 1914-му отримала ще дві з показниками по 4 МВт. Втім, вже за півтора десятиліття зростаючий попит змусив узятись за будівництво нової станції, відомої як Грабарі. У 1929 році тут запустили три пиловугільні котли та два турбогенератори потужністю по 8 МВт (з можливістю збільшення до 10 МВт). Один із них складався із турбіни чеського Першого Брненського машинобудівного заводу та генератора німецької компанії Siemens-Schuckert, тоді як другий повністю постачила швейцарська Brown Boveri.

У 1931 році в центральній котельні змонтували четвертий котел, виготовлений познанським заводом Іполіта Цегельського (Hipolit Cegielski), що дало змогу довести потужність станції до 20 МВт.

Під час німецької окупації в роки Другої світової війни відбулося розширення ТЕС. У 1941 році тут встановили котел виробництва Maschinenfabrik Germania vormals J. S. Schwalbe & Sohn із Хемніца, до якого наступного року додали котел заводу Цегельського, який тоді носив назву Deutsche Waffen- und Munitionsfabriken Posen. Це дало змогу запустити третій агрегат потужністю 15 МВт, який мав турбіну Першого Брненського машинобудівного заводу та генератор Siemens-Schuckert.

Уже після завершення війни, у 1952 році, змонтували четвертий агрегат виробництва шведської ASEA-Stal, який мав турбіну потужністю 30 МВт та два генератори.

З 1959 року го станція почала постачати технологічний пар, а в середині 1960-х її залучили до живлення системи опалення.

У 1970-х агрегати ж№ 1 та 4 вибули з експлуатації через поламки, тоді як №№ 3 та 2 пропрацювали до 1999-го та 2001 року відповідно[1]. Після закриття станції Грабарі в Познані продовжила працювати ТЕЦ Каролін (ЕС-2).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Elektrownia Garbary - dokument potencjalny. Issuu (англ.). Процитовано 19 травня 2020.