Тарновецький Аннаній Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тарновецький Аннаній Михайлович
Народження 13 жовтня 1892(1892-10-13)
Борівці
Смерть 8 квітня 1959(1959-04-08) (66 років)
Нагороди
Хрест Симона Петлюри
Хрест Симона Петлюри

Тарновецький Ананій Михайлович (13.10.1891/01.10.1892 ст. ст. — 08.04.1959) — громадський діяч, четар УГА.

Біографія[ред. | ред. код]

Раннє життя[ред. | ред. код]

Народився в с. Борівці повіт Кіцмань на Буковині (тепер Кіцманського р-ну Чернівецької обл.) в сім'ї церковного співця (дяка) православної церкви в Борівцях Михайла Тарновецького та Марії, уродженої Драчинської з Чунькова. З 1903/1904 по 1911/1912 навчальні р. навчався в 2-й державній німецько-українській гімназії в Чернівцях. Навчаючись в Чернівцях, мешкав в «Бурсі ім. Осипа Федьковича» товариства «Український Народний Дім».

Студентські роки життя[ред. | ред. код]

Студіював на теологічному факультеті Чернівецького університету. Член Українського академічного товариства «Православна Академія».  В 08.1914 р. був у числі тих 5 студентів богословського факультету, котрих заарештували та інтернували в концтаборі Талєргоф як політично ненадійних за підозрою в русофільських поглядах. В Талєргофі був ув'язнений і його батько Михайло Тарновецький.

Військова служба[ред. | ред. код]

Після звільнення з ув'язнення мобілізований до війська, з листопада 1918 р. воював в лавах УГА. В 03.1919 р. був у складі Заліщицької запасної сотні (командир поручник Григорій Чарнецький) Чортківського куреня (командир отаман Василь Оробко) 7-ї (Львівської) бригади УГА, яка 19.04.1919 р. виїхала на фронт до Григорова біля Ходорова. Воював в складі 2-го Корпусу УГА в Галичині та на Наддніпрянщині.

Громадсько-політична діяльність[ред. | ред. код]

Повернувшись на Буковину, продовжив свої студії на юридичному факультеті.

Член Українського академічного козацтва «Запороже» в Чернівцях, член правління та почесний батько УАК «Запороже». З 10.1922 р. представляв УАК «Запороже» в «Комітеті Українського Студентства Буковини», який в 1922—1925 рр. координував діяльність українських студентських товариств «Союз» («Січ», «Чорноморе»), «Запороже» і «Православна Академія». Член правління (заступник голови)  Української студентської харчівні в Чернівцях. Будучи студентом, мешкав в Чернівцях за  адресою вул. Вайї, 3. Після завершення вищих студій займався торговою діяльністю, заснувавши «Першу українську килимарню в Іванківцях». Член-засновник Української Національної Партії Румунії (президент В. Залозецький), як член тимчасової ширшої ради УНП підписав в 10.1927 р. заклик до буковинських українців «До українського народу в Румунії». На виборах до Чернівецької повітової ради 04.12.1932 р. висунутий кандидатом від УНП як «Тарновецький Ананій, промисловець, Іванківці», однак не потрапив до прохідної частини списку.

Культурно — мистецька діяльність[ред. | ред. код]

В 1930-х рр. керував українським театрально-вокальним гуртком при кооперативі «Поступ» в с. Іванківці (тепер Кіцманського р-ну Чернівецької обл.). Як диригент мішаного хору в с. Іванківці 20.05.1934 р. отримав 3-ю премію на конкурсі селянських хорів товариства «Буковинський Кобзар».

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений Хрестом Симона Петлюри за участь у збройній боротьбі за державність України, (№ в реєстрі 2660).

Останні роки та смерть[ред. | ред. код]

Після 1940 р. жив на Заході. Помер і похований в м. Порту-Алеґрі, Бразилія.

Твори[ред. | ред. код]

  • Тарновецький А. Чверть століття. // «Час». — 1935. — 7 липня.

Література[ред. | ред. код]

  • VII. Jahresbericht des k. k. zweiten Staatsgymnasiums in Czernowitz, veröffentlicht am Schlusse des Schuljahres 1902/1903. Чернівці, 1903. — C. 77.
  • Укр. студ. харчівня в Чернівцях. // «Каменярі». — 1922. — 20 вересня.
  • До українського народу в Румунії. // «Рідний край». — 1927. — 23 жовтня.
  • Лакуста С. Памяти героїв. // «Час». — 1931. — 22 березня.; Буковина, її минуле і сучасне. Париж-Філадельфія-Детройт, 1956. — С. 643, 794, 798, 877.
  • Ананій Тарновецький. [Некролог]. // «Свобода». — 1959. — 12 червня.
  • Українське Академічне Козацтво «Запороже». Ювілейний альбом з нагоди 100 та 110 семестрів його заснування відзначуваних в Ню Йорку, Відні та Мюнхені. Нью Йорк, 1970. — С. 38, 45, 88.
  • Гніздовський О. За рідний край. Спогади з визвольної війни. // «Буковина» (Торонто). — 1979. — Ч.1.
  • Добржанський О., Старик В. Бажаємо до України. Змагання за українську державність на Буковині у спогадах очевидців (1914—1921). Одеса: Маяк, 2008. — С. 343—344, 624, 629.
  • Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга II. Київ, 2011. — С. 324.; Буковина в роки Першої світової війни 1914—1918 рр. Документи. Чернівці, 2014. — С. 66.
  • Старик В. Тарновецький Ананій Михайлович. Західно-Українська Народна Республіка 1918—1923. Том 4. Івано-Франківськ 2021. — С. 18—19.