Телекайський гай
Країна | Росія |
---|---|
Засновано | 1983 |
Телекайський гай (рос. Телекайская роща) — ботанічна пам'ятка природи регіонального значення[1] у південній частині Іультинського (кол. Шмідтовського) району Чукотського автономного округу.
Географічне положення[ред. | ред. код]
Телекайський гай розташований у центрі великого Амгуемо-Куветського гірського масиву на північний схід від Чаунсько-Анадирського вододілу, на злитті річок Правий і Лівий Телекай, у великій міжгірській улоговині, з усіх боків оточеній сопками з відносними перевищенням 800-1400 м (з північного заходу- Гострокінечними горами, з півдня — хребтом Туманний). Дно улоговини піднято на висоту 400 м над рівнем моря.
Характеристика[ред. | ред. код]
Особливістю пам'ятки є те, що тут знаходиться найвіддаленіший ізольований лісовий масив на північному сході Азії. Пам'ятка являє собою гай, де росте чозения (Chosenia arbutiflora) і деякі інші релікти. Багатоярусний заплавний ліс витягнутий на 2 км уздовж річки Лівий Телекай до її гирла. Найбільша ширина гаї досягає 800 м. Велика частина дерев має висоту близько 15 м, з діаметром стовбура від 20 до 40 див. Дерева відстоять один від одного в середньому на 4-5 м у центральній частині гаю, а по її краях — на десятки метрів. Гай уздовж ріки облямовують верболози декількох видів. Лівий Телекай поділяє лісовий масив на дві частини; під час паводку річка сильно підмиває береги, в результаті багато дерев падають.
Особливості[ред. | ред. код]
Флора природної пам'ятки налічує 232 види судинних рослин. Телекайський чозениєвий гай служить природним деревним розплідником тундри, тут гніздяться багато видів птахів (переважно дрозди).
Причини збереження Телекайського гаю в таких суворих умовах: закрита від холодних вітрів міжгірська улоговина, геоморфологія русла (багаторукавна система Лівого Телекая), наявність субстрату — місцями задернованного опіщаненого галечника.
Література[ред. | ред. код]
- Беликович А.В., Галанин А.В., Афонина О.М., Макарова И.И. Ботанический памятник природы "Березовский (Телекайская роща)" // Растительный мир особо охраняемых территорий Чукотки. — Владивосток : БСИ ДВО РАН, 2006. — 260 с.
Примітки[ред. | ред. код]
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |