Прогресивні матриці Равена

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Прогресивні матриці Равена
Зображення
Названо на честь John Carlyle Ravend
Першовідкривач або винахідник John Carlyle Ravend
Дата відкриття (винаходу) 1936
CMNS: Прогресивні матриці Равена у Вікісховищі

Шкала прогресивних матриць Равена (Рейвена) — тест, призначений для диференціювання випробовуваних за рівнем їх інтелектуального розвитку. Автори тесту Джон Рейвен[en] і Л. Пенроуз. Запропоновано в 1936 році.

Опис[ред. | ред. код]

Тест Равена відомий як один з найбільш «чистих» вимірювань фактора загального інтелекту g, виділеного Чарльзом Спірменом[1]. Успішність виконання тесту SPM інтерпретується як показник здатності до навчання на основі узагальнення власного досвіду і створення схем, що дозволяють обробляти складні події[2]. Цей зручний в застосуванні і простотою в інтерпретації тест, який має багаторічну історію, неодноразово підтверджував високі показники валідності і надійності[3]. Незважаючи на зниження розрізняльної здатності в області високих значень, що виникло зважаючи на тенденцію зростання тестових показників (ефект Флінна), SPM залишається в арсеналі багатьох дослідників і практиків. Тест містить 60 завдань, розподілених за п'ятьма серіями. Назва цього тесту «Прогресивні матриці Равена» вказує на те, що завдання тесту впорядковані за ознакою зростання складності їх вирішення. Тобто, в кожній з п'яти серій (в серії по 12 завдань), кожна наступна задача серії є складнішою від попередньої.

Результатом тесту є загальна кількість правильно вирішених завдань. Більш високі показники за цим тестом показують ті, хто:

а) швидше,
б) точніше визначає логічні закономірності в побудові упорядкованого ряду, що складається з графічних об'єктів, що мають обмежену кількість ознак.

Інтерпретація результатів[ред. | ред. код]

Показники даного тесту некоректно порівнювати з показниками тесту Айзенка[ru] та іншими. У тесті Айзенка максимальний бал 180, в тесті Равена для віку 16-30 років — 130 балів.

Згідно з офіційним керівництвом[4], тестування повинне проводитися без обмеження часу, щоб не дискримінувати випробовуваних з «повільним» стилем мислення. У той же час, набули поширення версії тесту з 20 і 30 хвилинними обмеженнями. Наявні дані показують, що різниця в результатах є не настільки значущою, як це можна було б уявити виходячи з теорії. Так, виявилося, що 20-хвилинна версія матриць Равена надійно пророкує результативність версії без часових обмежень[5]. На користь обмеження часу говорить і та обставина, що на практиці складно створити умови для безлімітного за часом тестування, оскільки обмеження існують більш-менш явно. Режим обмеження часу забезпечує більш високу дискримінативність, достовірність і захист від впливу мотивації.

Поширений і комбінований спосіб: завдання тесту виконуються без обмеження часу, але відзначається, скільки завдань виконано правильно за перші 20 хвилин. Таким чином, тест Стандартні прогресивні матриці Равена може бути використаний як в якості тесту швидкості (з обмеженням часу виконання завдань), так і тесту результативності (без обмежень часу). Вибір режиму застосування тесту повинен здійснюватися в залежності від мети і умов діагностики (перш за все можливості забезпечення тривалої безперервної роботи випробуваного з тестом).

Для інтерпретації результатів слід орієнтуватися на відповідні вікові норми, отримані на національною вибіркою[6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Zhdanova, Svetlana Yur’evna (2017). V.A. TOLOCHEK. THE PSYCHOLOGY OF LABOUR. 2ND ED., SUPPL. ST.-PETERSBURG: PITER PUBL., 2017. 480 P. (BOOK REVIEW). Вестник Пермского университета. Философия. Психология. Социология. № 2. с. 304—306. doi:10.17072/2078-7898/2017-2-304-306. ISSN 2078-7898. Процитовано 10 грудня 2019.
  2. Raven, John (1989-03). The Raven Progressive Matrices: A Review of National Norming Studies and Ethnic and Socioeconomic Variation Within the United States. Journal of Educational Measurement. Т. 26, № 1. с. 1—16. doi:10.1111/j.1745-3984.1989.tb00314.x. ISSN 0022-0655. Процитовано 10 грудня 2019.
  3. Raven, John (2000-08). The Raven's Progressive Matrices: Change and Stability over Culture and Time. Cognitive Psychology. Т. 41, № 1. с. 1—48. doi:10.1006/cogp.1999.0735. ISSN 0010-0285. Процитовано 10 грудня 2019.
  4. Жао, Дж. Ц.; Гу, Й. Дж.; Лоу, Дж.; Танг, Б. Х. Дж.; Жен, Дж.; Ксу, Дж. Л. (2013). Реологический фазовый синтез и электрохимические характеристики Co3O4для суперконденсаторов. Электрохимия. Т. 49, № 11. с. 1174—1178. doi:10.7868/s0424857013110169. ISSN 0424-8570. Процитовано 10 грудня 2019.
  5. Hamel, Ronald; Schmittmann, Verena D. (2006-12). The 20-Minute Version as a Predictor of the Raven Advanced Progressive Matrices Test. Educational and Psychological Measurement. Т. 66, № 6. с. 1039—1046. doi:10.1177/0013164406288169. ISSN 0013-1644. Процитовано 10 грудня 2019.
  6. Дараган, В.А (2018). Применение теста на пропорциональность при рассмотрении конституционных жалоб. Научные тенденции: Юриспруденция. ЦНК МОАН. doi:10.18411/spc-20-04-2018-07. Процитовано 10 грудня 2019.