Технологія ментальних карт (майндмеппінг)
Майндмеппінг - техніка зручного запису та систематизації інформації.
В основі цієї техніки лежить принцип «радіального мислення», що є різновидом асоціативного мислення. Відправним пунктом побудови асоціацій є центральний об’єкт. Такий спосіб запису дає змогу ментальній карті необмежено розширюватися й доповнюватися.
Ментальна карта - діаграма, на якій відображено слова, ідеї, завдання, інші елементи, розташовані радіально навколо основного слова або ідеї.
Ментальні карти використовують для:
- Створення;
- Візуалізації;
- Структуризації;
- Класифікації ідей.
Також як засіб для:
- Навчання;
- Організації діяльності;
- Розв’язування задач;
- Ухвалення рішень;
- Написання статей.
Термін «ментальна карта» запропонував Девід Осубел. У подальшому вчення було розвинуто у працях Джозефа Новака та Тоні Бюзена. Так, Т. Бюзен писав, що ментальні карти «є зовнішньою «фотографію» складних взаємин думок у конкретний момент часу. Вони дають мозку можливість краще «побачити себе збоку», значно вдосконалюють усі розумові навички, підвищують компетентність, додають життю радості, впорядкованості та задоволення».
Під час своїх досліджень Т. Бюзен дійшов висновку, що спосіб сприйняття текстової інформації не є оптимальним. За його твердженням, читання сторінки зліва направо та зверху вниз здається людському мозку штучним, адже він улаштований так, що сприймає інформацію нелінійно й одразу цілком. Ментальні карти є альтернативним прийомом лінійному запису тексту. Результативним виявилося застосування ментальних карт під час «мозкового штурму» - для пошуку та генерації нових ідей, запам’ятовування, структурування.
Головна перевага ментальних карт полягає у можливості охопити картину загалом та впорядковано відобразити свої думки. Побудова ментальної карти допомагає розкласти інформацію «по поличках» і запам’ятати її.