Тимур-Газі-хан
| Тимур-Газі-хан | |
|---|---|
| Біографічні дані |
Тимур-Газі-хан (д/н — 1763) — хівинський хан у 1757—1763 роках.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з гілки Чингизідів. Онук Жанторе-султан. Власне казахське ім'я невідоме. Згодом сам був султаном в Молодшому або Середньому жузі. 1757 року за підтримки бухарського хана Мухаммада Рахіма посів трон в Хіві. Мав на нього права, оскільки був небіжем за материнською лінією Шер Газі-хана.
Вимушен був протистояти Байборі (сину Батир-хана), що став правителем каракалпаків. Сам Тимур-Газі-хан більше часу проводив у розвагах.
1762 року вдалося перемогти емірів Бескали в Каракалпакії, захопити й стратити Байборі. Того ж року хан призначає на посаду інака (першого радника) кунгратського еміра Мухаммад Амін-бія. За цим відправив посланця Аллашукурбая до російського уряду щодо владнання протиріч у торгівлі хівинських купців в Астрахані.
Водночас проти Хіви виступив казахський хан Аблай, що оголосив помсту за смерть Байборі, скориставшись розгардіяжем 1763 року Мухаммад Амін-бій повалив Тимур-Газі-хана, поставивши на трон Тауке-султана.
Джерела[ред. | ред. код]
- Мунис и Агехи. Райский сад счастья. Фирдаусуль-икбал. Материалы по истории туркмен и Туркмении. Т.2. М. Институт Востоковедения. 1938
- Архив внешней политики России, ф. «Хивинские дела», 1762—1763 гг., д. 6-10.