Тухулха
| Тухулха | |
|---|---|
 | |
| Божество в | Етруська міфологія[d] |
Тухулха — хтонічна істота в етруській міфології із загостреними вухами (можливо, ослячими), волоссям із змій і дзьобом, що нагадує дзьоб стерв'ятника. Тухулха жила у підземному світі, відомому як Айта.
Багато вчених називають це божество чоловічим[1], тому що Тухулха має чоловічі ознаки, такі як звіряча шерсть на обличчі, що нагадує бороду. Однак, за словами Ненсі де Груммонд, «цю чудовисько часто називають у чоловічому роді, але насправді дуже ймовірно, що вона — жінка чи не має статі взагалі, тому що вона носить жіночу сукню, має блідо-рожеву шкіру (порівняйте з цегляно-червоною шкірою Тесе) і, схоже, у неї навіть є груди»[2]. Візерунок на зміях Тухулхи, на її думку, вказує на гадюку. Емелін Хілл Річардсон, Грем Баркер та Том Расмуссен також вважають, що Тухулха є жінкою. Тим не менш, класична історія вважала одяг Тухулхі хітоном, який могли носити і чоловіки, і жінки. Крім того, той самий одяг носить й інше чоловіче божество Харун (Charún).
Єдине відоме зображення Тухулхи знаходиться у настінному розписі в гробниці Орка II у Тарквінії, Італія[3]. Там божество з'являється історія про подорож Тесе (Тесея) у підземний світ. Тесе та його друг Пейріфус (від нього на фресці залишилася лише голова) грають у настільну гру, поруч знаходиться Тухулха[4].
Фреска із зображенням Тухулхи виявляється пов'язана з низкою вбивств у фільмі «Етруски вбивають ще» (1972).
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Ambros Josef Pfiffig : Die etruskische Religion. Sakrale Stätten. Götter - Kulte - Rituale. Wiesbaden 1998 року. ISBN 3-928127-54-3 .
- de Grummond, Nancy. Etruscan Myth, Sacred History and Legend . Philadelphia : University of Philadelphia Museum, 2006.
Посилання[ред. | ред. код]
- Тіт Лівій : Ab Urbe Condita. Книга VІІ. у Вікітеку (латинською)
- Тухулха // Міфологічний словник, М., «Велика Російська енциклопедія», 1992, з. 554.