Український верховий кінь

Украї́нська верхова́ (порода), украї́нський верхови́й кінь — відносно нова порода коней, виведена в Україні після Другої світової війни для потреб кінного спорту. Порода була затверджена у 1990 році, а до цього називалася українська породна група.

Історія

Створення коня верхово-упряжного типу в Україні розпочалося зразу ж після закінчення Другої світової війни на Українському кінному заводі, куди поступили трофейні коні. У 1953 розпочато роботи по виведенню верхової породи, що було пов'язано з розвитком в Україні кінного спорту та участю вітчизняних спортсменів в Олімпійських іграх.

Роботи координувалися Інститутом тваринництва Лісостепу і Полісся УРСР (зараз Інститут тваринництва Національної академії аграрних наук України, м. Харків) під керівництвом професора Д. А. Волкова.

Для виведення української верхової було використано коней, більш ніж 11 порід. Основними породами були: чистокровна верхова, тракененська, угорська, російська верхова, менше використовувалися коні ганноверської, арабської ї ахалтекинської порід.

Тривала селекційна робота привела до отримання великої однорідної групи спортивних коней, придатних для класичних видів кінного спорту (виїздки, конкурів, триборства), кінного туризму, прокату і національних ігор.

Порода коней стала популярною після XIX Олімпійських ігор (1968) у Мехіко, де спортсмен з СРСР Іван Кізімов здобув золоту медаль у змаганнях у вищій школі верхової їзди, виступаючи на 10-річному темно-гнідому Іхорі. На Московській олімпіаді (1980) три радянських вершника — Віра Мисевич на Плоті, Юрій Ковшов на Іграку і Віктор Угрюмов на Шквалі — стали олімпійськими чемпіонами у командному заліку по виїздці.

В період з 1975 по 2000 роки на конях української верхової породи спортсмени 318 разів одержували перемоги або отримували призи міжнародних і національних змагань з кінного спорту, в том числі у виїздці — 128, у конкурі — 96, у триборстві — 74.

На перших торгах Київського міжнародного аукціону по продажу коней, який був відритий у 1975 році, продавали тільки коней української верхової породи. За 78 голів було отримано 131 600 дол.

Робота по вдосконаленню української верхової породи виконується на сімох кінних заводах, близько 20 племінних фермах, в яких нараховується майже 1700 голів.

Характеристика

Українська верхова нараховує сім ліній, дванадцять родин. Екстер'єр коней відзначається гармонійною будовою тіла, голова пропорційна з прямим профілем, довга, високо поставлена шия, глибокі й широкі груди, пряма спина, довгий, добре обмускулений круп, міцні кінцівки.

Виміри жеребців-плідників української породи, які записані у Державну книгу, наступні: висота у загривку — 164,3 см, коса довжина тулуба — 164,2, обхват грудей — 191,2, обхват п'ясті — 20,8. Основні масті — ворона, каракова, гніда.

Ця порода відрізняється тим, що вона є якісною, легко тренованою та слухняною, придатна для всіх видів кінного спорту.

Джерела

• Українська верхова
• Харьковский конный завод: История создания Украинской верховой(рос.)
• Фото
• Украинская верховая лошадь(рос.)
• Верховые породы лошадей(рос.)
• Украинская верховая порода лошадей(рос.)