Масть коня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Масть коня́ — тип забарвлення волосяного покриву, шкіри і очей коня, зумовлений певним поєднанням пігментів та їх розподілом на тілі тварини. Є однією з основних індивідуальних ознак, як успадковується і передається згідно законів генетики. Якщо коні мають однаковий колір шерсті, але різний колір шкіри і очей, або ж однаковий колір шерсті на тулубі, але різний на гриві і хвості, то масть їх може бути різною. Водночас, відтінки однієї і тієї ж масті можуть сильно варіювати: наприклад, шерсть ясно-буланого коня має палевий або піщаний колір, хоча найтемніші відтінки буланої масті можуть наближатися до темно-бурого і навіть чорного кольорів.

Основні масті[ред.ред. код]

Для коней ще з часів Гіпократа прийнято виділяти чотири основні масті на основі фенотипу:

Nickel de Vives.jpg Pernod Al Ariba 0046b.jpg Zafira Al Saida 0001.jpg Robe grise-1-.jpg
Ворона масть Гніда масть Руда масть Сіра масть

Решту мастей прийнято вважати похідними від цих основних чотирьох. Проте з 20 століття прийнято класифікувати масті на основі генотипу[2 1]: ворона, гніда і руда. Інші класифікації вирізняють лише дві основні масті[2 2] — ворону і руду.

Інші масті[ред.ред. код]

Масті подаються відповідно до другого параграфу «Характеристика мастей» з «Інструкції з опису відмітин і прикмет коней», що вміщена в наказі № 496 «Про запровадження ідентифікації і реєстрації коней» від 31 грудня 2004 року[2 3] Міністерства аграрної політики України, а також з посилань на іншомовні джерела.

Масть
Опис
Примітки
Bridon Belfrey, RID, Irish Draught Stallion.jpg

Ворона масть

Mishimala forma d'un sentit.jpg
Ворона масть в засмагу

Рівномірне чорне забарвлення голови, тулуба, кінцівок, гриви і хвоста. Зустрічаються:
  • ворона в сивині, коли серед чорного волосся рівномірно розподілені білі волосини, але ця сивина з віком не змінюється і не переходить у сіру масть.
  • ворона в засмагу, коли кінці чорних волосинок на тілі коня мають рудувате забарвлення.
  • ворона, яка не вигоряє.

Ворона масть стає "в засмагу" від сонця і зміни погоди. Такі лошата, як правило, народжуються попелястими, але бувають темно-гнідими або бурими, а дорослі коні вигорають в різному ступені і рідко зберігають насичений чорний колір. Щоб відрізнити ворону в засмагу масть від темно-гнідої, потрібно подивитися на ніс коня і область навколо очей, якщо в цих місцях шерсть рудувата, то масть темно-гніда або каракова, в той час як чорна шерсть властива тільки вороним коням, оскільки шерсть на голові коня майже не схильне до знебарвлення, ніж шерсть на тулубі. Будучи дорослими, вороні в засмагу коні іноді вигорають незалежно від погоди, і зазвичай вороне лоша стане вороним з підпалинами на нижній частині тулуба.

Вороні коні, які не вигоряють, змінюють забарвлення тільки в особливо несприятливих умовах, а лошата такої масті народжуються димчастими або вороними з синюватим відливом.

Ворона масть зустрічається в більшості порід і в деяких породах є єдиною, наприклад, у фризької (хоча дуже рідко зустрічаються руді фризи). У кладрубської породи є тільки дві масті - ворона і сіра. Деякі породи спеціально були виведені без вороної масті, наприклад, суффольський ваговоз.

англ. Black
фр. cheval moreau
нім. Rappe
ісп. caballo moro
яп. 黒毛, 青毛
Avenger - Westphalian horse.jpg
Руда масть

Chestnut Paso Fino.jpg

Бура масть

Рудою називають масть з рудим забарвленням тулуба, гриви і хвоста, відтінок буває різним - від дуже світло-рудого до дуже темно-коричневого, майже чорного. Грива і хвіст рудого коня зазвичай того ж забарвлення, що і тулуб, іноді вони світліше або темніше. Зрідка тулуб, грива і хвіст бувають дуже темно-коричневого, але не чорного кольору. Для того, щоб не сплутати такого коня з гнідим, варто подивитися на його ноги: якщо вони не чорні, то кінь рудий.

Руда масть з освітленим захисним волосом (світлими гривою та хвостом) зустрічається досить часто, і таких коней також часто плутають з ігреневими. Проте кінь рудої масті відрізняється більш темною головою, і його грива і хвіст в залежності від пори року буде змінювати відтінок, в той час як у ігреневого коня волосся на гриві та хвості одного відтінку цілий рік.

Темні відтінки рудої масті прийнято називати бурою мастю, якщо добре придивитися до такого коня, можна помітити, що на тулубі у нього є значна домішка дуже темного волосся, проте в гриві і хвості найтемніші волоски все ж будуть темно-коричневими, а не чорними.

Існує рідкісна, дуже темно-бура масть, яку легко сплутати з вороною, бо кінь виглядає майже чорним, проте генетично він рудий. Така масть характерна для коней породи морган, і відрізнити такого коня від вороного можна тільки за допомогою генетичного аналізу на ген рудої масті.

англ. Chestnut, Sorrel, Liver chestnut
фр. alezan
нім. Fuchs, heller Fuchs, Dunkelfuchs
ісп. alazán
яп. 栗毛
Haflinger-Stute Antonie.jpgHaflinger Westfalensonne und Almfee.JPGHaflinger Deckhengst Fohlenhof Ebbs 3.JPG
Ігренева масть

Schwarzwaelder-hengst.jpg

Темно-ігренева масть

Ігреневими називають коней з рудим забарвленням тулуба (відтінки бувають різні - від світло-рудого до шоколадного) і білими гривою і хвостом. Найтемніші волоски гриви і хвоста ігреневої масті коричневого кольору, нижня частина ніг руда або має білі відмітини.

З ігреневою мастю можна переплутати руду з освітленим захисним волосом. Є думка, що, оскільки у деяких рудих коней на сонці вигорає покривний волос (шерсть на тулубі), але на голові це відбувається рідко, то руда зі світлими гривою і хвостом відрізняється від справжньої ігреневої масті темнішою головою. Однак слід зазначити, що в точності невідомо, що саме освітлює гриву і хвіст рудих і ігреневих коней. До того ж в деяких мовах, зокрема, в англійській ігренева масть не відділяється від "освітленої рудої".

Ігреневу масть також плутають з темно-соловою, проте для солової масті, як правило, характерний кремовий відтінок тулуба.

Існують породи, для яких характерна тільки ігренева масть - це хафлінгер, американська бельгійська порода та рідкісна порода ваговозів - темний лісовий кінь (Schwarzwälder Kaltblut з німецької).

англ. Chestnut with flaxen mane and tailнім. Lichtfuchs
яп. 尾花栗毛
BayMare.jpg
Світло-гніда масть

Australian Stock Horse.jpg

Гніда масть
Темно-гніда масть
Темно-гніда масть
Колір тулуба, шиї, голови рудий, коричневий різних відтінків (від світлого до дуже темного, темно-коричневого кольору), колір нижньої частини ніг (від копита до зап'ястя і скакального суглоба, іноді вище), гриви і хвоста чорний. Якщо придивитися до гнідого коня, можна помітити, що на тулубі також присутня незначна домішка чорних волосків. У гнідих лошат бувають світлі ноги, які темніють з віком. Розрізняють такі масті:
  • світло-гніда;
  • гніда;
  • темно-гніда.
англ. Bay, Dark bay, Blood bay
фр. cheval bai
нім. Brauner
ісп. bayo
яп. 鹿毛
Mounted.police.buckingham.palace.arp.jpgWinning Ticket 20070422P1.jpg
Каракова масть
Чорне забарвлення голови, тулуба, кінцівок, гриви і хвоста, але з рудими підпалинами на кінці морди, за ліктями і в паху. Підпалини чітко виділяються на чорному тлі, вони мають бути вираженого рудого кольору, що є головною відмінністю каракової масті від темно-гнідої, у якої можуть бути такі підпалини, але вони коричневі або темно-коричневі. англ. Seal brown
фр. cheval bai brun
нім. schwarzbraun
ісп. bayo prieto
яп. 青鹿毛
Quarter Horse(REFON)-cleaned.jpg

Світло-солова масть

Mare and foal (Kvetina-Marie).jpg
Солова масть

Palomino Quarter Horse Stallion.jpg

Темно-солова масть

Солова масть - це золотаво-жовтий (від світло-піщаного до темно-коричневого) колір голови, тулуба, кінцівок та білий колір гриви і хвоста. Іноді зустрічаються дуже світло-солові коні, тулуб яких має майже кремовий колір, таких коней можна сплутати з ізабелловими, але їх головна відмінність від ізабеллових - темна шкіра і темні очі. Темно-солових коней часто плутають з ігреневими, для остаточного визначення масті краще зробити генетичний аналіз на наявність гену солової масті.

Солові коні досить часто народжуються дуже світлими, майже білими, у таких лошат рожева шкіра, яка з часом темніє. Очі, як правило, карі, як у більшості коней, і лише зрідка вони можуть бути світло-коричневими, бурштиновими.

Зустрічається також золотисто-солова масть, особливо в породної групи коней паломіно і кінскі.

англ. Palomino, Sooty palomino
фр. cheval aubère
нім. Semmelfalbe, Palomino
ісп. isábela
яп. 月毛
Didysis zemaitukas 1.jpg

Світло-булана масть в яблуках

Jerome Kinsky Zlosyn 2005.jpg
Булана масть

Dagat-Geli.jpg

Золотисто-булана масть

Connemara stallion.jpg

Темно-булана масть

Буланими називають коней з піщано-жовтим забарвленням тулуба і чорними гривою, хвостом і нижньою частиною ніг, темною шкірою і карими, іноді бурштиновими очима. Зустрічаються різні відтінки буланої масті - від сіро-жовтого кольору тулуба, майже білого (світло-булана), до брудно-жовтого, майже темно-коричневого (темно-булана). У буланих коней часто спостерігаються яблука і золотистий відлив шерсті. Нерідко нижня частина ніг не чорна, а темно-коричнева.

Подібна до гнідої, але тулуб, шия, голова пісочного кольору різних відтінків, на хребті часто темна смуга — ремінь, проте слід відрізняти такий ремінь від ременя саврасої масті.

Золотисто-булана масть характерна для ахалтекінських коней. Серед представників білоруської упряжної породи нерідко зустрічаються світло-булані коні зі світло-сірим, майже білим забарвленням тулуба.

англ. Buckskin, Sooty buckskin
фр. isabelle
нім. Falb
ісп. isábela
яп. 河原毛
Quick Trigger Missouri Fox Trotter.jpeg

Попелясто-ворона масть

Попелясто-вороним називають коня у якого м'яке димчасто-буре забарвлення шерсті від самого світлого відтінку до темно-кофейного. Таке забарвлення рівномірне по всьому тулубу, різниці між головою і шиєю практично немає, на відміну від вороної "в засмагу". Волосся на гриві та хвості може бути як світлим так і темним, іноді з домішкою світлого волосся. Очі попелясто-вороного коня можуть бути горіхового кольору, з цієї причини у Великій Британії цю масть називають "вороною з жовтими очима". Генетично подібна до солової та буланої, проте попелясто-ворона масть на основі вороної масті, в той час як у солової вважають основу рудою, а у буланої основа гніда.

В документи попелясто-ворону масть в Україні не записують, тому солове, булане потомство від вороних чи бурих на вигляд кобил може збити з пантелику. Таким чином якщо вороний або бурий кінь дає буланих або солових лошат від коней гнідої, вороної, каракової або рудої мастей, то він попелясто-вороний.

Лошата попелясто-вороної масті народжуються схожими на вороних, тобто попелястими, іноді з сріблястим відтінком або кольору какао. Також помічено, що у лошат попелясто-вороної масті досить часто присутні "несправжні тигрові смуги". Очі у лошат темно-сині, вуха нерідко освітлені зсередини, і мають виражене чорне окантування. В період першої линьки попелясто-вороні лошата досягають максимальної освітленості, а потім темніють до остаточного визначення відтінку.

Попелясто-вороних коней багато в ахалтекінській породі і породі морган. Також може зустрічатися в будь-якій породі, де є солова, булана, ізабеллова масті.

англ. Smoky black
Akgez Geli, cremello Akhal Teke colt 2009 at World Championship in Moscow3.jpg
Ізабеллова масть
Ізабеллова масть має світло-бежевий колір або колір топленого молока на тулубі, гриві та хвості. Відтінки варіюються від майже білого до соковито-жовтого, кольору ряжанки або рожевого, грива і хвіст бувають як одного відтінку з тулубом, так і світліше, і темніше його, залежно від основної масті. У коня ізабеллової масті шкіра рожева, очі блакитні.

Довгий час ізабеллову масть вважали білою, або альбінізмом, але вона ні в якому разі не є білою. Зверніть увагу, у таких коней чітко видно білі відмітини на морді і ногах.

англ. Cremello, Perlino, Smoky cream
яп. 佐目毛

Black horse.JPG

Темно-сіра масть

Walking horse.JPG

Червоно-сіра масть

Grey Arabian horse.jpg

Червоно-сіра масть в яблуках

Horse on Reyneke Island.jpg

Gray gyspy vanner.jpg
Сіра масть у яблуках

ArabMare.jpg

Сіра масть в гречку

The Laughing Horse (3737984651).jpg

Світло-сіра масть

Утворюється волоссям білого кольору та основної масті, яка була при народженні. Коні сивіють з віком, причому посивіння починається з голови. У старих коней по тулубу часто проступає «гречка» — невеличкі плями чорного, коричневого, рудого, жовтого кольору (залежно від того, яка масть була при народженні). Шкіра у сірих коней зазвичай темна, але у деяких поряд з посивінням волосяного покриву зустрічається вікова депігментация шкіри. Деякі варіанти сірої масті:
  • темно-сіра;
  • сіра «у яблуках»;
  • червоно-сіра (коли кінь при народженні був гнідої або рудої масті);
  • сіра в гречку;
  • світло-сіра.

Посивіння може початися в різному віці. Воно завжди починається з голови, зазвичай навколо очей з'являються світлі кола. Іноді поряд з цим приблизно з тією ж швидкістю починається посивіння на крупі.

Посивіння відбувається в кілька етапів, і тривалість кожного з них індивідуальна для конкретного коня. У деяких арабських коней є тенденція до дуже швидкого посивіння, в той час як багато першеронів сивіють повільно. У американських мініатюрних коней були випадки, коли лоша починав сивіти ще в утробі матері і з'являвся на світло вже зі значною домішкою білого волосся. Помічено, що лошата, які з віком стануть сірими, в ранньому дитинстві мають дуже насичене забарвлення. Наприклад, у звичайних гнідих лошат світлі ноги, а сивіючі згодом гніді лошата народжуються з чорними ногами.

Темно-сірими називають коней на самому початку посивіння. Коли білих волосків ще небагато, а найбілішою є голова. Темно-сіра масть досить швидко переходить в наступну стадію - сірої в яблуках. Іноді шерсть темно-сірих коней відливає блакитним, що надає їм схожість з мишастою мастю, але темно-сіру масть можна легко відрізнити від мишастої за такими ознаками:

1. Для сірого коня найсвітлішою частиною тіла завжди буде голова, в той час як у мишастого голова одного кольору з тулубом або темна з "маскою".

2. У сірого коня відсутні "дикі відмітини", у мишастої ж вони досить чіткі і добре помітні.

3. Якщо придивитися, шерсть сірого коня є сумішшю білих і забарвлених волосків, в той час як у мишастого всі волоски попелясті і досить однотонного забарвлення для всього тулуба.

Якщо кінь має світлі яблука на темно-сірому тлі, то таку масть називають сірою у яблуках, такі яблука з'являються зазвичай в молодості і поступово стають світлішими. Зазвичай ця стадія припадає на вік від 4 до 12 років з різною тривалістю - зустрічалися сірі в яблуках коні у віці 15 років. Сіру в яблуках масть іноді плутають з сріблясто-вороною, але у сірого коня світла голова, у сріблястого голова темна або одного відтінку з тулубом.

Червоно-сірими називають сірих коней на основі гнідої масті. Кінь виглядає дійсно червоним, а з часом стає горностаєвого відтінку, такий кінь практично білий, але чорними залишаються ноги, грива і хвіст. Іноді можна зустріти термін "рожево-сіра" масть, це та сама червоно-сіра масть, але на рудій основі.

У сірого в гречку коня по шерсті розкидані дрібні руді або чорні цяточки. Іноді такі цятки локалізуються в певних зонах, але частіше вони рівномірно покривають все тіло. Деякі вважають, що за кольором "гречки" можна визначити основну масть коня, але наукового підтвердження цьому немає. Цю стадію проходять не всі коні. Сірих в гречку коней найбільше в арабській породі, нерідко їх сіру в коричневу або руду гречку називають "форелевою".

Світло-сіра масть - це остання стадія посивіння коней, кінь повністю білий, шкіра темна, тому помилково називати таку масть білою. Відрізнити допоможе колір шкіри, наприклад, у сірого коня кінець морди завжди чорний, тому що шкіра темна (за винятком відмітин або вітіліго), в той час як у білого коня шкіра рожева і ніс відповідно теж рожевий.

Сіра масть зустрічається майже у всіх породах. Ті породи, в яких немає сірої масті, зазвичай виводилися за наявності будь-якої однієї масті, наприклад, фризький, хафлінгер, суффольк і клівлендський. В арабській, орловській рисистій і андалузької породах сіра масть зустрічається часто. У деяких породах, наприклад, в породі морган, ахалтекинській, ця масть є рідкісною. У аборигенних породах, наприклад фіорд і вятський, ця масть не зустрічається або зустрічається дуже рідко, тому що таким коням важче маскуватися на місцевості. Цікаво, що сірі коні частіше за інших валяються в грязі, можливо тому що відчувають свою вразливість природними інстинктами.

англ. Gray, grey (Salt and Pepper or "steel" gray, Dapple gray, Fleabitten gray, Rose gray)
фр. cheval gris
нім. Schimmel
ісп. rucio rodado
яп. 芦毛
Red roan Quarter Horse.jpg

Гнідо-чала масть

Blue-Moon-Roan-Nokota-Stallion-2.png

Вороно-чала масть з "кукурузними плямами"

Beautiful Little Roan Miniature Horse at the Kentucky Horse park (5966903656).jpg

Рудо-чала масть

Palomino roan.jpg

Солово-чала масть

Чала масть характеризується рівномірною домішкою білого волосся на основі будь-якої масті. Контраст між білим і "фоновим" волосом найбільше помітний у темних коней. Чалість може поєднуватися з раннім посивінням (сірою мастю), рябою, чубарою мастю, і бути при цьому малопомітною. Біле волосся також може бути і в гриві і в хвості у чалого коня.

Відмінні риси чалої масті:

  1. Чала масть менш поширена, ніж сіра, і порід, де зустрічається чала масть, набагато менше.
  2. На відміну від сірої масті чала масть не є посивінням, і з віком світле забарвлення чалих коней не змінюється.
  3. Грива, хвіст і шерсть на голові мають малопомітну домішку білого волоса, а можуть і не мати її.
  4. В залежності від пори року шерсть може змінювати відтінок, але ділянки без домішки білого волосся мають постійний відтінок.
  5. Деякі чалі коні з віком темнішають, а сірі тільки світлішають.
  6. У чалих коней бувають яблука, але не світлі, як у інших мастей, а "зворотні", тобто темні на світлому фоні.
  7. На шрамах у чалих коней виростає біла шерсть з домішкою основного кольору або основного кольору, в той час як у інших мастей лише білий колір.
  8. У деяких чалих коней, особливо у вороних, є так звані "кукурудзяні плями" - маленькі, кольорові, без домішки білого волосся, що нагадують зерна індіанської кукурудзи.

Гнідо-чала масть виходить на гнідій основній масті, ноги, як і належить звичайній гнідій - чорні, голова може бути як з домішками білого волосся, так і без. Темно-гнідо-чала масть виглядає "бузковою".

У вороно-чалої масті голова, хвіст, грива і нижня частина ніг завжди чорна, за цією ознакою чалу масть легко відрізнити від темно-сірої, зокрема по голові. Вороно-чалу також часто плутають з мишастаю, але у мишастої забарвлення тулуба однотонний і добре видно дикі відмітини. Мустанги нокота мають саме вороно-чалу масть.

Рудо-чала є рудою мастю з домішкою білого волосся. В давнину їх називали "рожевими". Морда, захисне волосся і ноги мають дрібну домішку білого волосся або не мають зовсім. Рудо-чала часто зустрічається у радянських і російських ваговозів.

Солово-чалі коні виглядають як солові з сивиною. Цікаво, що навесні вони зазвичай сильно світлішають і набувають палевого відтінку.

Караково-чала нагадує вороно-чалу, але залишається добре помітною підпалина на носі.

У булано-чалих не дуже добре помітні відмінності домішок білого волосся, але розглянувши тулуб ближче це стає чітко видно.

Зустрічаються також і чало-рябі і чало-чубарі коні.

англ. Roan, Blue roan, Red roan, Palomino roanнім. Stichelhaariger
яп. 粕毛
Campolina heavy motion.JPG

Cheval henson.JPGFiordhorses.jpgPrimitive markings.jpgDorsal stripe on a domestic horse IMG 0233.jpg
Савраса масть

Саврасі масті є найдавнішими мастями, тому їх називають "дикими". Ці масті дозволяють коням добре маскуватися на місцевості. У саврасих мастей є свої характерні особливості, які прийнято називати "дикими відмітинами" (тобто характерними для предків домашніх коней):
  1. Ремінь - це темна (чорна або темно-коричнева) смуга на спині, що проходить уздовж хребта від хвоста до холки, іноді проходить по гриві до потилиці і хвоста, характерна для фіордів; ремінь можна сплутати з так званим зональним потемнінням - домішкою темного волосся вздовж верхньої лінії, проте справжній ремінь однотонний і має чітко окреслені краї, в той час як зональне потемніння є сумішшю волосків однакового з тулубом кольору і темних волосків, у деяких коней ремені мають дрібні поперечні смужки різної довжини.
  2. Зеброїдність - це темні горизонтальні смужки на ногах, зазвичай розташовані вище зап'ястя і скакального суглоба і поступово зливаються з темною нижньою частиною ніг; треба відзначити, що вони не є необхідним атрибутом саврасої масті, тобто зустрічаються саврасі коні і без таких смужок, іноді ж їх просто важко розгледіти на темній шерсті.
  3. Крила - можуть виглядати як: пляма чи плями на плечі або холці, з "дірочками", що утворюють яблучну сітку, які нагадують крило метелика; темна поперечна смуга на плечах або холці, більше схожа на ремені.
  4. Павутина - темний візерунок у вигляді сітки або просто смужок на лобі у коня, зустрічається досить рідко.
  5. Маска - потемніння нижньої частини морди, зустрічається рідко.
  6. Іній - білі чи жовтуваті пасма в хвості або гриві, зустрічаються рідко, характерні для фіордів, іноді бувають у представників вятської породи.
  7. Окантування вуха - нерідко верхній краєчок задньої поверхні вух має чорну кромку, яка особливо помітна, якщо вухо світле. Окантовку видно відповідно і з інших ракурсів. У коней не саврасих мастей теж можна зустріти окантування, але воно відрізняється від "дикої" відмітини більш розмитими краями. Також може бути присутнім зеброїдность вуха.

З усіх "диких" відмітин постійною ознакою саврасих мастей є тільки ремінь, інші зустрічаються в різних комбінаціях і проявляються в різному ступені.

Іноді у не саврасих батьків народжуються лошата з ременем на спині, який пропадає або стає менш помітним після першої линьки. Це не ознака саврасості, це пристосувальне забарвлення лоша, подібне до смужок у левенят або кабанів, що служить для маскування. Справжній саврасий кінь народжується, тільки якщо хоча б один з її батьків саврасої масті.

У деяких не саврасих коней зустрічається темний колір плеча і навіть темна смужка уздовж хребта. Це так зване зональне потемніння, яке не має ніякого відношення до диких відмітин, наприклад, у буланої масті.

Саврасі масті присутні у багатьох порід - башкирської, вятської, соррая, мустангів, польських коників, білоруської упряжної, американських квотерхорсів. Коні породи фіорд є виключно саврасими (хоча часто в літературі їх називали буланими, що в принципі невірно: при схрещуванні буланих батьків неминуче відбувається розщеплення мастей у потомства, в той час як у фіордів масть завжди одна). В таких породах, як арабська, тракененська, донська тощо савраса масть зовсім відсутня.

англ. Dun, primitive markings, dun factorsнім. Falbe
яп. 河原毛
Koniks3 edit.jpgAltamiro, Purebred Sorraia Stallion.jpgGrulla Color (6423058413).jpg
Мишаста масть
Саврасу масть на основі вороної масті називають мишастою. Такі коні мають попелясте забарвлення тулуба з синюватим відтінком, грива і хвіст чорні, часто темна або чорна голова, ноги іноді чорні, іноді темно-попелясті. "Дикі відмітини" чорного кольору. Мишаста масть буває різних відтінків - від світло-попелястої до темної, має тенденцію вигоряти влітку, до майже жовтого відтінку тулуба. Ця масть вважається найрідкіснішою серед саврасих мастей. На відміну від сірої масті волоски на тілі мишастих коней самі по собі сірі (сіра масть має суміш білих і темних волосків). Мишаста масть домінує у диких коней соррайя, є свідчення, що вона також була домінуючою у тарпанів. англ. Grullo, Grulla, Black dun
яп. 河原毛
Walking Red Dun.jpg

Каура масть

Каура масть - це савраса масть на основі рудої масті. Зрідка, особливо в науковій літературі, її називають рудо-саврасою. Забарвлення тулуба руде різних відтінків, іноді світло-руде. "Дикі відмітини" зазвичай темно-рудого кольору або коричневого. Іноді голова темніше, ніж тулуб - це означає, що на голові маска або павутина. Хвіст і грива, як і у звичайних рудих, може бути освітлена або мати яскраво виражений "іній". англ. Red dun
Am Paint Horse.jpg
Гнідо-ряба масть типу тобіаноPinto sport horse mare.jpg

Вороно-ряба масть типу тобіано

Rokvit1.jpg

Ізабеллово-ряба масть типу тобіано

Clydesdale horse by Bonnie Gruenberg.JPG

Гнідо-ряба масть типу сабіно
Ряба масть
Вороно-ряба масть типу сабіно

Sabino-Pinto-Puerto-Rican-Paso-Fino.jpg

Рудо-ряба масть типу сабіно

Complet-cysoing-cross-014.jpg

Солово-ряба масть типу фрейм оверо

Overo2.jpg

Рудо-ряба масть типу фрейм оверо

Splash White Mare and Foal.jpg

Тип рябої масті сплешед уайт

Chestnut Splashed White 1.jpg

Рудо-ряба масть типу сплешед уайт

Рябою вважають масть у якої по всій основній масті, у гриві і хвості розкидані великі білі плями неправильної форми. За кольором плям легко можна визначити основну масть коня, так з'являються більш конкретні назви: гнідо-ряба, вороно-ряба, рудо-ряба тощо. З віком конфігурація плям не змінюється, їх форма і місце знаходження відповідають певному типу рябості:
  • тобіано;
  • сабіно;
  • фрейм оверо;
  • сплешед уайт;
  • товеро.

Тобіано - це найпоширеніший тип рябої масті, для нього характерні великі кольорові плями на білому тлі, зазвичай овальні по контурах. Кольорові плями округлої форми мають рівні, чітко визначені краї. Характерною ознакою такої масті є присутність забарвлених (не білих) ділянок на грудях і стегнах. Хвіст часто двоколірний, в такому випадку він зазвичай кольоровий на кінці і білий біля основи хвоста, а у лошат спочатку важко визначити, якого кольору буде хвіст. Ноги нижче зап'ястя і скакального суглоба часто бувають білими. Такий тип рябості може бути як сильно, так і слабко виражений, а голова для рябої масті типу тобіано - це остання частина тіла коня, де може бути білий колір. Нерідко зустрічаються коні незрозумілої масті - з білим тулубом і шиєю і кольоровою головою, саме вони рябої масті типу тобіано. Всупереч поширеній думці блакитні очі не є наслідком присутності рябості типу тобіано, а можуть свідчити лише про наявність інших типів рябості.

Особливості рябої масті типу сабіно: біла мітка на голові, її розміри варіюються від крихітної зірочки з кількох білих волосків до широкої лисини або білої морди; "молочна" нижня губа, присутня не завжди; ноги часто білі, а розмір відмітин будь-які, так само як і кількість білих ніг; домішка білого волоса на тілі схожа з такою у чалих коней і може займати будь-яку площу, однак найчастіше зустрічається на ногах і голові; нерідко зустрічаються невеликі білі плями зазвичай на животі, розмір будь-якої, краю "чалі", тобто з плавним, розмитим переходом від одного кольору до іншого. Блакитні очі не є обов'язковою ознакою рябої масті типу сабіно, хоча і зустрічаються у деяких коней. Максимальний прояв ознаки рябості сабіно - біле забарвлення тулуба, колір зазвичай залишається на вухах, хвості, грудях і стегнах, але такий прояв зустрічається дуже рідко. Сабіно досить поширений тип і зустрічається в таких породах, як чистокровна верхова, теннессійська, ахалтекинська, мустанг, американська кучерява башкирська, квотерхорс, морган і багато інших. Порід, в яких сабіно відсутній, набагато менше, як приклад можна привести ісландську, фризьку. Особливо багато коней рябої масті типу сабіно в шайрської, клайдесдальскій породах.

Характерна особливість рябої масті типу фрейм оверо: білі плями не перетинають хребет коня, перетин може бути тільки в районі шиї. Якщо ж такий перетин на хребті має місце, це означає, що у коня присутні інші типи рябості. Фрейм - в перекладі з англійської означає "рамка", тому біла плямі знаходяться ніби в рамці іншого кольору, тобто білої шерсті часто менше, вона оточена кольоровою шерстю, відповідної за кольором основної масті коня. Плями мають відносно чіткі межі, але все ж вони трохи більш розмиті, нерівні у порівнянні з рябою мастю типу тобіано. Є також тенденція горизонтального розташування білих плям, в той час як якщо білого кольору за рябості тобіано менше і ці білі плями розташовані вертикально. Зазвичай у таких коней темні ноги, а ось на голові обов'язково є біла мітка будь-якого розміру - від маленької зірочки до величезної лисини, іноді криво розташованої. Часто верхня губа темна. Відмітини на ногах бувають, але небажані. У рябих коней типу фрейм оверо нерідко один або обидва ока блакитні, навіть якщо шерсть навколо очей кольорова.

Сплешед уайт схожий з рябою мастю типу сабіно. Візуально, можна сказати, що коня ніби мокнули в фарбу. Розташування плям знизу вгору, розмір відмітин на голові варіюється від зірочки до величезної лисини, що охоплює нижню щелепу, іноді лисина настільки велика, що кольоровими залишаються тільки вуха. Ноги у таких коней мають білі відмітини, причому кількість білих ніг також буває різна. Кінь рябої масті типу сплешед уайт обов'язково має мітку хоча б на одній нозі, при цьому без відмітин, як правило, залишаються передні ноги. Зустрічаються білі плями і на животі. Максимально виражений тип сплешед уайт може повністю покривати тіло коня, залишаючи незначні забарвлені ділянки на спині або шиї. Основна відмінність цього візерунка від сабіно - чітка межа між білою і забарвленою шерстю. Іноді обидва ці варіанти рябої масті зустрічаються в одного й того ж коня. А буває і так, що один тип неможливо візуально відрізнити від іншого. У такому випадку потрібно дивитися на масті батьків і на порідну приналежність, чи зустрічається в ній той чи інший тип рябості. Сплешед уайт є в таких породах, як американська мініатюрна, квотерхорс, американська верхова, ісландська, вельський поні, пейнт і в багатьох інших.

Товеро називають суміш різних типів рябої масті - тобіано, сабіно, фрейм оверо і сплешед уайт. Комбінація можлива будь-яка. Назва "товеро" походить від злиття термінів тобіано і оверо.

В українській гіпології не виділяють типів рябої масті, тому таку масть записують за назвою основної масті.

англ. Pinto (Tobiano, Piebald, Skewbald, Overo, Sabino, Tovero)
яп. 駁毛
Sclera and mottling.jpg

Stripedhooves.jpg
Чубара масть

Spotted Noriker horse.JPG

LeopardAppaloosa.jpg

Леопардовий тип

Indiana 4 y old - for sale.jpgAppaloosa46-2.jpg

Чапрачний тип

Appaloosasnowcapmareandfoal.jpg

Білочапрачний тип

Flurrie's bounce.jpg

Глянцева чалість

Standing Apaloosa.jpg

Змішаний тип

Чубарими прийнято називати плямистих коней, у яких по білому тулубу густо розкидані невеликі кольорові плями. Плями дуже різні і кожна комбінація має свою назву - тип чубарої масті. У коня може бути відразу декілька типів чубарості. Залежно від форми, місця знаходження і кількості плям розрізняють такі типи чубарої масті:
  • крапчастий;
  • леопардовий;
  • леопардовий малоплямистий;
  • чапрачний;
  • білочапрачний, схожий на ковдру;
  • в інеї;
  • в сніжинках;
  • мармуровий;
  • дріздовий;
  • глянцева чалість;
  • змішаний тип.

Чубара масть незалежно від типу має наступні особливості:

  1. Плямиста шкіра - особливо добре це помітно на ділянках, де шерсті немає або її мало - на губах, навколо очей, в паху. На інших ділянках тіла плями зазвичай відповідають розташуванню плям на волосяному покриві.
  2. Біла або рожева склера очей у чубарих коней, яку майже завжди можна побачити, а не тільки коли кінь дивиться в сторону.
  3. Смугасті копита - чіткі смужки на копитах, що мають однакову ширину по всій довжині. У чубарих коней не завжди всі чотири копита смугасті, буває, що воно тільки одне.

Крапчастим вважається тип чубарої масті, прояв якої мінімальний. Такий кінь виглядає звичайним будь-якої масті (вороним, гнідим, рудим тощо), але у крапчастого чубарого коня обов'язково присутні або плямиста шкіра, або біла склера, або смугасті копита, або все разом.

Леопардовий тип чубарої масті характеризується білим кольором всього тулуба, а по тілу розкидані кольорові плями, часто витягнуті у напрямку волосся або оточені "облямівкою". Розмір плям різний, так само як і їх кількість. У багатьох леопардових коней зберігаються кольорові зони за кольором основної масті. Ці місця припадають на пах, ноги, місця за ліктями, а так само на шиї і голові, такі кольорові ділянки називають "глянцевими відмітинами".

Для малоплямистого леопардового типу чубарої масті характерно повністю біле забарвлення, іноді з залишками пігменту в гриві та хвості, а на тулубі кольорові плями можна буквально перерахувати по пальцях. Як правило, плями сконцентровані на ліктях, в паху, на шиї і голові, особливо навколо очей.

Чапрачний тип є найпоширенішим варіантом чубарої масті. Чапрак - це біла пляма на крупі, по якій розкидані кольорові плями. Плями можуть бути в будь-якій кількості і будь-якого розміру. Розміри чапрака можуть бути як мінімальними, так і максимальними - коли у коня пофарбованими залишаються лише голова і ноги. Кольорові плями можуть виходити за межі чапрака, а кордон чапрака бути - як різкими так і розмитими. Іноді, коли чапрак має розмиті межі, а межа ця доводиться на живіт, утворюються паралельні смужки, що повторюють чіткі форми ребер.

Білочапрачний тип - це чапрак без кольорових плям або з ними, але дуже-дуже дрібними і тоді вони припадають на межі чапрака, такий чапрак нагадує ковдру, якою накрили круп коня.

Кінь "в інеї" має незначну, іноді взагалі ледве-помітну домішку білої шерсті, найчастіше на крупі або уздовж хребта, або і те, і інше. Рідше біла шерсть виходить за ці межі.

Кінь "в сніжинках" - найрідкісніший тип чубарої масті. За основною мастю коня розкидані білі плями, розмір яких не менше трьох сантиметрів в діаметрі, що дозволяє відрізнити "сніжинки" від "мармуровості" та "інею". Лошата зазвичай народжуються без таких плям. З віком розмір і кількість плям може збільшуватися, іноді настільки, що "сніжинки" залишають між собою лише дрібні цяточки основної масті, таким чином перетворюючи тип чубарої масті "снігові пластівці, сніжинки" в "дріздовий".

Мармуровим називають чубарого коня, біла шерсть якого більш-менш розподілена по тілу. Межі білої шерсті відповідають з розмірами "чапрака", і як і "чапрак", білий волос зосереджений в основному на крупі, спині і нерідко на животі і шиї. Такий тип чубарої масті можна сплутати з чалою мастю, але на відміну від неї, у мармуровій не буде такого різкого контрасту між тулубом і головою з ногами.

Дріздовий - нетиповий варіант чубарої масті. Такий кінь має біле забарвлення, як і леопардовий, але на відміну від нього по тілу дріздового коня розкидані не плями, а цяточки. Це надає їй схожість з сірою в гречку мастю. Відрізнити допоможуть плямиста шкіра, смугасті копита і біла склера. Як і у будь-якого типу чубарої масті, у дріздового можуть бути присутніми і звичайні кольорові плями.

Глянцева чалість всупереч назві, не має нічого спільного зі звичайною чалістю. Кінь має незначну домішку білого волосся по всьому тілу. У таких коней присутні глянцеві відмітини, що допомагає відрізнити її від звичайної чалої. Більш того, глянцеві коні народжуються з мінімальною кількістю білої шерсті, частіше на лобі і на тулубі, з роками білої шерсті стає все більше, у той час як чалі лошата народжуються чалими. Кольорові плями так само можуть бути присутніми, але їх небагато.

Змішаний тип - це декілька типів чубарої масті, існують різні комбінації і виявити на око всі типи може бути важко.

Не зважаючи на тип чубарої масті прийнято виділяти основну масть і записувати як рудо-чубару, вороно-чубару, гнідо-чубару тощо.

англ. Leopard (Blanket, Varnish roan, Snowflake, Leopard, Few spot leopard, Frost)нім. Schecke
яп. 駁毛

DominantWhiteHorsesD.jpg

Біла масть

Новачкам в кінному світі майже відразу пояснюють, що у коней немає білої масті, а тому коня, який виглядає білим, потрібно називати сірим, оскільки зазвичай помилково називають білими коней, які насправді світло-сірі. Проте біла масть дійсно існує, однак зустрічається вона вкрай рідко. Кінь такої масті має білу шерсть, рожеву шкіру і темні (карі або горіхові) очі. Оскільки чорний пігмент у білої масті є в райдужці очей, альбінізмом це не можна називати. Біла і світло-сіра масті відрізняються кольором шкіри: у сірого коня темна шкіра, що особливо помітно на морді і в паху, за винятком випадків, коли присутні білі відмітини, шкіра під якими рожева, тоді коней відрізняють від народження: білі коні народжуються білими, а сірі - темними.

Також за білу приймають іноді ізабеллову масть, але у ізабеллового коня блакитні очі і дуже світло-жовтий колір шерсті, на якому виділяються білі відмітини, якщо такі присутні, тобто пігмент в шерсті є, але його дуже мало.

англ. White, White-born
яп. 白馬

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]