Ульріх-Філіпп фон унд цу Арко-Ціннеберг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ульріх-Філіпп фон унд цу Арко-Ціннеберг
нім. Ulrich-Philipp Graf von und zu Arco-Zinneberg
Народився 12 грудня 1917(1917-12-12)[1][2]
Q1914282?, Тунтенгаузен, Bad Aiblingd, Верхня Баварія, Баварія, Німецька імперія[3][2]
Помер 31 грудня 1980(1980-12-31) (63 роки)
Пассау, Нижня Баварія, Баварія, ФРН[3]
Діяльність солдат
Знання мов німецька[2]
Учасник Друга світова війна[2]
Титул граф[d][2]
Військове звання Оберлейтенант-цур-зее[2]
Батько Joseph Graf von und zu Arco-Zinnebergd[1]
Мати Wilhelmine Prinzessin von Auerspergd[1]
У шлюбі з Maria Theresia Gräfin von Preysing-Lichtenegg-Moosd
Діти Ludwig Graf von und zu Arco-Zinnebergd[1] і Count Riprand of Arco-Zinnebergd[1]
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Нагрудний знак підводника
Нагрудний знак підводника

Граф Ульріх-Філіпп фон унд цу Арко-Ціннеберг (нім. Ulrich-Philipp Graf von und zu Arco-Zinneberg; 12 грудня 1917, замок Максльрайн, Бад-Айблінг — 31 грудня 1980, Пассау) — німецький офіцер-підводник, оберлейтенант-цур-зее крігсмаріне.

Біографія[ред. | ред. код]

Представник баварської лінії давнього італо-австрійського графського роду. 16 вересня 1939 року вступив в крігсмаріне. Пройшов дуже тривалу підготовку: з 16 вересня 1939 року — початкова підготовка в 7-му навчальному корабельному дивізіоні, з 30 листопада 1939 року — на навчальному кораблі «Шлезвіг-Гольштейн», з 1 травня 1940 року — курс фенріха у військово-морському училищі Мюрвіка, з 24 серпня 1940 року — при командуванні Болонської гавані, з 25 листопада 1940 року — курс торпедного фенріха в торпедному училищі Мюрвіка, з 1 лютого 1941 року — курс підводника в 21-й флотилії, з 1 квітня 1941 року — курс вахтового офіцера-підводника в 1-й навчальній підводній дивізії, з 3 червня 1941 року — курс торпедного офіцера в торпедному училищі Мюрвіка, з 25 серпня 1941 року — курс вахтового офіцера в училищі зв'язку Мюрвіка, з 25 серпня 1941 року —курс вахтового офіцера-артилериста в корабельному артилерійському училищі Свінемюнде, з 22 вересня 1941 року — практика в 1-му навчальному підводному дивізіоні.

З 15 листопада 1941 року — вахтовий офіцер 25-ї флотилії. З 26 березня 1942 року — 3-й, з 1 грудня 1942 року — 2-й вахтовий офіцер підводного човна U-117. 25-31 травня 1943 року пройшов курс використання перископа в 1-му навчальному підводному дивізіоні. 1-29 червня 1943 року пройшов курс командира підводного човна. 9 липня 1943 року направлений на будівництво U-922 для вивчення його будови. З 1 серпня 1943 року — командир U-922, з 3 листопада 1943 року — U-29, з 18 квітня 1944 року — U-A. Не здійснив жодного бойового походу, оскільки ці човни були навчальними. З 15 березня 1945 року — командир роти 1-го навчального дивізіону. 8 травня 1945 року взятий в полон британськими військами. 28 червня 1945 року звільнений.

Після смерті вітчима графа Фердинанда фон Арко-Валлей в 1968 році успадкував один із сімейних маєтків — замок Занкт-Мартін-ім-Іннкрайс у Верхній Австрії. В 1970 році організував ремонт інтер'єру кімнат замку і реставрацію кількох олійних картин.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д Lundy D. R. The Peerage
  2. ↑ а б в г д е Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 18. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1
  3. ↑ а б http://www.ubootarchiv.de/ubootwiki/index.php/Ulrich-Philipp_Graf_von_und_zu_Arco-Zinneberg
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ульріх-Філіпп_фон_унд_цу_Арко-Ціннеберг&oldid=36060414