Залізний Хрест (Німеччина)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Залізний хрест
Iron cross ribbon.svg IK 1813.jpg
Оригінальна назва нім. Eisernes Kreuz
Країна Flag of Prussia 1892-1918.svg Пруссія (королівство)
Flag of the German Empire.svg Німецька імперія
Flag of Germany (3-2 aspect ratio).svg Веймарська республіка
Flag of German Reich (1935–1945).svg Третій Рейх
Тип Орден
Кому вручається всі категорії військовослужбовців
Підстави нагородження за хоробрість на полі бою
Статус не вручається
Статистика
Дата заснування 10 березня 1813
Перше нагородження 1813
Останнє нагородження травень 1945
Кількість нагороджень більш 2,3 млн.
Черговість
Старша нагорода Німецький хрест (з 1941)
Стилізований вид Залізного хреста.

Залі́зний хрест (нім. Eisernes Kreuz) — прусський і німецький військовий орден. Заснований Фрідріхом Вільгельмом III 10 березня 1813 за бойові відмінності у війні за звільнення Німеччини від Наполеона. Авторство ескізу приписують Карлу Фрідріху Шинкелю.

Орден вручався всім категоріям військовослужбовців незалежно від рангу або стану. Нагородження орденом відбувалось послідовно від нижчого ступеня до вищого. Орден поновлювався з кожною новою війною.

Залізний Хрест став першою європейською нагородою, яка вручалася виключно за подвиг — незважаючи на звання, чи соціальний статус. Орден користувався повагою і популярністю в народі і армії.

Серед нагороджених прусським військовим орденом «Залізного Хреста» 2-го ступеню був герцог Ангальт-Кетенський Фердинанд Фридрих (1819) — засновник Асканії-Нова

Існувало кілька версій — 1813, 1870, 19131914, 1939 років. У нижній частині ордена вказували рік.

До 1918 року існувало три ступені:

  • Залізний Хрест ІІ класу на чорно-білій стрічці;
  • І класу — нагрудний;
  • Великий Хрест залізного Хреста (для генералітету).

У роки Першої світової війни, орден вручали масово, що дещо знизило його престиж. Близько 5 млн нагороджених Хрестом ІІ-го ступеня і 218 тисяч — Хрестом І-го ст.

Залізний Хрест отримало чимало українців у роки перебування німців в Україні. Особливо, у часи Української Держави.

Види Залізних хрестів[ред.ред. код]

Випуск 1813[ред.ред. код]

Випуск 1870[ред.ред. код]

Випуск 1914[ред.ред. код]

Стрічка[ред.ред. код]

Залізний хрест
2-го класу 1813–1913
EK II 1914, з додатком 1939
EK II
1914-1939
EK II
 1939-1945
Залізний хрест
1-го класу 1813–1913
EK I 1914, з додатком 1939
EK I
1914-1939
EK I
1939-1945
Stern des Großkreuzes des Eisernen Kreuzes

Випуск 1939[ред.ред. код]

Залізний хрест в Люфтваффе[ред.ред. код]

Для Люфтваффе існувала спеціальна система балів або «пунктів». Наприклад, 0,5 пункта давали за знищення одномоторного літака, 1 пункт — за 1 винищувач, 3 пункта — за чотирьохмоторний бомбардувальник і т. ін. Нічні перемоги оцінювались вдвічі вище. Для нагородження Залізним хрестом 1 класу достатньо було набрати 5 пунктів[1].

Українці нагороджені Залізним хрестом у 2-й світовій війні[ред.ред. код]

Залізним хрестом І класу (Eisenkreuz 1 Klasse) було відзначено поручників Дивізії Володимира Козака та Остапа Чучкевича в квітні 1945 року, коли Дивізія перебувала на фронті в Австрії. Остап Чучкевич очолив два успішні протинаступи, а Володимир Козак відзначився в обороні замку Ґляйхенберґ. Залізним хрестом ІІ класу (Eisenkreuz 2 Klasse) були нагороджені кілька учасників Бойової Групи Баєрсдорфа (Kampfgruppe Beyersdorf) в лютому-березні 1943 року.[2]

Денацифікація[ред.ред. код]

Денацифікований Залізний Хрест

Після війни у зв'язку з денацифікацією зображення свастики та її публічний показ стали протизаконними. Це стосувалося і нагород з її зображенням. У 1957 році німецьке законодавство дозволило знову носити перероблені нагороди, отримані під час Другої світової війни, але всі нацистські символи з нагород були прибрані. Залізний Хрест за версією 1957 року втратив свастику в центпі аверса, а замість неї там з'явилися три дубових листки з парою жолудів.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Курылев О. П. Боевые награды Третьего Рейха. — иллюстрированная энциклопедия. — М.: Эксмо, 2009. — С. 33-34. — ISBN 978-5-699-12721-4
  2. Українська Дивізія «Галичина». Дивізійники-кавалери Залізного Хреста

Література[ред.ред. код]

  • Guenther Fraschka, Mit Schwertern und Brillanten, 1955, ISBN 3-8004-1176-8 (this book covers all the 27 recipients of the Diamonds)
  • Stephen Thomas Previtera, The Iron Time: A History of the Iron Cross, Second edition 2007, ISBN 978-0-9673070-3-9
  • Gordon Williamson, The Iron Cross of 1939, 1997, ISBN 0-912138-86-6

Посилання[ред.ред. код]