Умаров Хамдам

Умаров Хамдам
Народився	4 квітня 1928(1928-04-04) Коканд, Узбецька РСР, СРСР
Помер	27 лютого 2007(2007-02-27) (78 років)
Країна	СРСР
Національність	узбек
Посада	депутат Верховної ради СРСР
Партія	КПРС
Нагороди

Хамдам Умаров (4 квітня 1928(19280404), місто Коканд, тепер Узбекистан — 27 лютого 2007, Узбекистан) — радянський узбецький діяч, 1-й секретар Ферганського обласного комітету КП Узбекистану. Депутат Верховної ради Узбецької РСР 7—9-го скликань. Депутат Верховної ради СРСР 10—11-го скликань.

Життєпис

Після закінчення семи класів школи в 1943 році вступив до Кокандського нафтового технікуму, який закінчив з відзнакою, і здобув спеціальність «технік з буріння нафтових і газових свердловин».

У 1952 році закінчив Московський нафтовий інститут імені Губкіна.

У 1952—1958 роках — сташий дизелист, старший механік, головний механік Ферганського нафтового комбінату.

Член КПРС з 1956 року.

У 1958—1961 роках — директор нафтопереробного заводу в Узбецькій РСР.

У липні 1961 — лютому 1962 року — начальник управління газової та нафтової промисловості Узбецької Ради народного господарства (РНГ).

У лютому 1962 — січні 1963 року — секретар Андижанського обласного комітету КП Узбекистану.

У 1963 — грудні 1964 року — голова виконавчого комітету Ферганської промислової обласної ради депутатів трудящих.

У грудні 1964 — лютому 1967 року — секретар Ферганського обласного комітету КП Узбекистану.

У лютому 1967 — листопаді 1968 року — керуючий справами Ради міністрів Узбецької РСР.

У листопаді 1968 — грудні 1978 року — голова виконавчого комітету Ферганської обласної ради депутатів трудящих.

У грудні 1978 — жовтні 1988 року — 1-й секретар Ферганського обласного комітету КП Узбекистану.

19 січня 1989 року Умаров був притягнутий до кримінальної відповідальності слідчою групою прокуратури СРСР, очолюваної слідчими Гдляном та Івановим, а також виключений із КПРС. Постановою прокуратури СРСР від 19 жовтня 1989 року звільнений з-під варти, а 27 лютого 1990 року щодо Умарова припинено кримінальну справу за відсутністю події та складу злочину. Був поновлений в членах КПРС.

На 2000 рік — начальник «Узводконтролю».

Помер 27 лютого 2007 року.

Нагороди

• орден Жовтневої Революції
• чотири ордени Трудового Червоного Прапора (1972,)
• орден Дружби народів (1988)
• два ордени «Знак Пошани» (1959,)
• медаль «Шухрат» (Узбекистан)
• медалі

Джерела

• Депутаты Верховного Совета СССР 11-го созыва. Москва, 1984 (рос.)