Фадл II

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фадл II
Помер1073
РідШеддадіди
БатькоAbu-l-Aswar Shavur I bin al-Fadl Id
ДітиAshot bin Shavur Id

Фадл II ібн Шавур (д/н — після 1062) — емір Гянджі у 10671073 роках і емір аль-Тефеліса у 10621063 і 10681070 роках.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з династії Шеддадідів. Син Абу'л Асвара Шавура, еміра гянджі. Про діяльність відомостей обмаль. 1060 року поставлений еміром ель-Тефеліса. сельджуцьким султаном Алп-Арсланом. Але не зміг втримати владу, ймовірно 1063 року вигнаний грузинським царем Багратом IV, який поставив Саїда з династії Джафаридів.

1065 року разом з батьком виступив проти кахетінського царя Аґсартана I, проте без успіху. Останній в результаті перейшов у наступ. 1067 року після смерті батька стає еміром Гянджі. 1068 року за підтримки Алп-Арслана відновлюється на троні аль-Тефеліса. Втім 1069 року після відходу Сельджуків починається нова війна з царем Грузії. В цей час його брат Ашот захопив владу в Гянджі. Довелося приоркувати того й відновлювати панування.

1070 року Фадла II знову вигнано з аль-Тефеліса грузинами й відновлено Саїда. Сам емір потрапив у полон. звільнений лише завдяки наполяганню Алп Арслана, але вимушен був поступитися грузинському цареві фортецею Гаґі.

До кінця життя воював проти Грузії та Кахетії, втім марно. Йому спадкував син Фадл III, якого 1075 року було повалено Сельджукидами.

Родина

[ред. | ред. код]
  • Фадлун (д/н—бл. 1086), емір аль-Тефеліса і Гянджі

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Minorsky, Vladimir (1958). A History of Sharvān and Darband in the 10th-11th Centuries. University of Michigan. pp. 1–219. ISBN 978-1-84511-645-3
  • Boyle, John Andrew (ed.). The Cambridge History of Iran, Volume 5: The Saljuq and Mongol Periods. Cambridge: Cambridge University Press. pp. 1–202. ISBN 0-521-06936-X.