Фарбер Матвій Харитонович
| Фарбер Матвій Харитонович | |
|---|---|
| Народився | 1892  Російська імперія |
| Помер | 1942 СРСР |
| Країна |  Російська імперія СРСР |
| Діяльність | освітянин, викладач |
| Alma mater | Київський комерційний інститут |
| Знання мов | українська, російська, німецька і французька |
| Заклад | Полтавський інститут народної освіти, Одеський державний університет, Одеський німецький педагогічний інститут |
Матвій Харитонович Фарбер (1892 — 1942) — український радянський освітянин, ректор Полтавського інституту народної освіти, директор Одеського фізико-хіміко-математичного інституту, в.о. ректора Одеського державного університету.
М. Х. Фарбер народився в 1892 році в сім'ї вчителя у Могильові. Вільно володів українською, російською, німецькою й французькою мовами.
Професійну освіту здобув у Військово-фельдшерській школі. Крім того навчався у Київському комерційному інституті.
Навчався в аспірантурі при кафедрі теорії педагогіки Московського інституту підвищення кваліфікації педагогів.
На початку 1922 року переїхав до Полтави. Працював інспектором у Полтавському губернському відділі народної освіти, читав лекції у Полтавському землевпоряджувальному технікумі.
Від вересня 1925 року до вересня 1930 року обіймав посаду ректора Полтавського інституту народної освіти.
В 1930—1933 роках був директором Одеського фізико-хіміко-математичного інституту.[1].
У 1933 році тимчасово виконував обов'язки ректора поновленого Одеського державного університету.
В 1934—1935 навчальному році завідував кафедрою політичної економії Одеського німецького педагогічного інституту.
З травня 1935 — заступник завідувача Одеського обласного ВНО. З вересня за сумісництвом викладав в Одеському педагогічному інституті. У квітні — листопаді 1936 р. також за сумісництвом був директором Одеської державної наукової бібліотеки[2].
Заарештований у листопаді 1936 г. як «троцькіст», вже у грудні під тортурами «визнав» провину. У квітні 1937 р. був засуждений до трудових таборів, де й помер у 1942 році.[3].
- Дружина: Есфір Левіна. У 1940 р. подавала заяву про перегляд справи чоловіка, але їй було відмовлено.
- Син: Володимир (1923 р.н.), пропав безвісті на фронті у 1944 р.
- Шевчук В. В., Шевчук С. М. Ректори Полтавського інституту народної освіти (1921—1930) та директори Полтавського інституту соціального виховання (1930—1933) // Історична пам'ять. — 2014. — № 30 - 31. — С. 174.
- Букач В. М. З історії Одеського німецького педагогічного інституту: Довідник. — Одеса: ПНПУ, 2022. — С. 46 - 47.
- Кузнєцова Н. В., Кузнєцов В. О. Перший ректор Одеського державного університету Матвій Харитонович Фарбер (1892—1942). // Південь України у вітчизняній та європейській історії: мат-ли IV міжнар. науково-практ. конф. (13-14 верес. 2018 р., м. Одеса). — Одеса: Екологія, 2018. — С. 135—142.
- Смирнов В. А. Реквием ХХ века: в 5-ти частях. — Ч. 5. — Одесса: Астропринт, 2011. — С. 228.
- Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. –1941 р.) : матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л.В. Гарбар ; ред. кол.: Г.В. Боряк, Л.А. Дубровіна (голова), В.І. Попик та ін. – Київ: НАНУ, 2017. – С. 466.
- Ректори // Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
- Фарбер, Матвей Харитонович // История Полтавы
- ↑ Смирнов В. А. Реквием ХХ века: в 5-ти частях. — Ч. 5. — Одесса: Астропринт, 2011. — С. 228.
- ↑ http://catalog.odnb.odessa.ua/ONNB_ec/NashiVid/rStock/62982.pdf
- ↑ Кузнєцова Н. В., Кузнєцов В. О. Перший ректор Одеського державного університету Матвій Харитонович Фарбер (1892—1942). Південь України у вітчизняній та європейській історії: мат-ли IV Міжнар. науково-практ. конф. (13-14 верес. 2018 р., м. Одеса). Одеса: Екологія, 2018. С. 135—142.