Формула-1 — Гран-прі Італії 1964

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гран-прі Італії 1964
35o Gran Premio d'Italia
Дата 6 вересня 1964 року
Місце Італія Монца
Траса Монца
Довжина кола 5,750 км
Дистанція 448,500 км (78 кіл)
Погода Похмуро, сухо
Поул
1:37.4 Велика Британія Джон Сертіс Феррарі
Найшвидше коло
1:38.8
(63 коло)
Велика Британія Джон Сертіс Феррарі
Подіум
Переможець Велика Британія Джон Сертіс Феррарі
2 місце Нова Зеландія Брюс Макларен Купер-Клімакс
3 місце Італія Лоренцо Бандіні Феррарі
Формула-1. 8-й з 10 етапів сезону 1964/ Гонка №129
Monza 1957.jpg
7.Австрія < 8 > 9.США
1963 < Гран-прі Італії 1964 > 1965

Гран-прі Італії 1964 року — восьмий етап чемпіонату світу 1964 року з автоперегонів у класі Формула-1, що відбувся 6 вересня на автодромі «Монца».

Філа Хілла, після пожежі на попередньому Гран-прі, в команді Купер-Клімакс замінив пілот з Родезії Джон Лав[1].

До перегонів допускались 20 найкращих за підсумками кваліфікації. Але, оскільки Жан-Клод Рюдаз, який показав 20-й результат, на старт гонки не вийшов, його місце зайняв 21-й за підсумками кваліфікації Моріс Трентіньян[2]. Для француза це було останнє Гран-прі в кар'єрі.

Протягом гонки Джон Сертіс та Ден Ґерні боролися між собою за перемогу, змінюючи один одного на чолі пелотону. Лише за кілька кіл до фінішу американець через проблеми з двигуном відстав і зрештою навіть не потрапив до залікової шістки. Сертіс здобув свою другу в сезоні і третю в кар'єрі перемогу. Завдяки їй він впритул наблизився в загальному заліку чемпіонату до двох лідерів — Ґрема Хілла та Джима Кларка, які в цій гонці швидко зійшли і не здобули жодного очка.

Друге місце на фініші гонки посів Брюс Макларен (це було його 50-е Гран-прі), відставши від Сертіса більш ніж на хвилину. Третє місце виборов італієць Лоренцо Бандіні, випередивши Річі Ґінтера на кілька сотих секунди.

Результати[ред.ред. код]

Кваліфікація[ред.ред. код]

Пілот Команда Час
1 Велика Британія Джон Сертіс Феррарі 1:37.4
2 США Ден Ґерні Бребгем-Клімакс 1:38.2
3 Велика Британія Ґрем Хілл БРМ 1:38.7
4 Велика Британія Джим Кларк Лотус-Клімакс 1:39.1
5 Нова Зеландія Брюс Макларен Купер-Клімакс 1:39.4
6 Швейцарія Йо Зіфферт Бребгем-БРМ 1:39.7
7 Італія Лоренцо Бандіні Феррарі 1:39.8
8 Велика Британія Майк Спенс Лотус-Клімакс 1:40.3
9 США Річі Ґінтер БРМ 1:40.4
10 США Ронні Бакнум Хонда 1:40.4
11 Австралія Джек Бребем Бребгем-Клімакс 1:40.8
12 Швеція Йо Бонньє Бребгем-Клімакс 1:41.0
13 Велика Британія Іннес Айрленд БРП-БРМ 1:41.0
14 Велика Британія Боб Андерсон Бребгем-Клімакс 1:41.3
15 Італія Джанкарло Баґетті БРМ 1:41.4
16 Італія Людовіко Скарфіотті Феррарі 1:41.6
17 Велика Британія Майк Гейлвуд Лотус-БРМ 1:41.6
18 США Пітер Ревсон Лотус-БРМ 1:42.0
19 Португалія Маріу Араужу де Кабрал Derrington-Francis-ATS 1:42.6
20 Швейцарія Жан-Клод Рюдаз Купер-Клімакс 1:43.0
21 Франція Моріс Трентіньян БРМ 1:43.3
22 Велика Британія Тревор Тейлор БРП-БРМ 1:43.8
23 Італія Джекі Бребгем-БРМ 1:44.1
24 RHO 1964-1968 Джон Лав Купер-Клімакс 1:48.5
25 Велика Британія Ян Ребі Бребгем-БРМ 1:52.2

Гонка[ред.ред. код]

Пілот Команда Кіл Час Старт Очок
1 Велика Британія Джон Сертіс Феррарі 78 2:10:51.8 1 9
2 Нова Зеландія Брюс Макларен Купер-Клімакс 78 +1:06.0 5 6
3 Італія Лоренцо Бандіні Феррарі 77 +1 коло 7 4
4 США Річі Ґінтер БРМ 77 +1 коло 9 3
5 Велика Британія Іннес Айрленд БРП-БРМ 77 +1 коло 13 2
6 Велика Британія Майк Спенс Лотус-Клімакс 77 +1 коло 8 1
7 Швейцарія Йо Зіфферт Бребгем-БРМ 77 +1 коло 6
8 Італія Джанкарло Баґетті БРМ 77 +1 коло 15
9 Італія Людовіко Скарфіотті Феррарі 77 +1 коло 16
10 США Ден Ґерні Бребгем-Клімакс 75 +3 кола 2
11 Велика Британія Боб Андерсон Бребгем-Клімакс 75 +3 кола 14
12 Швеція Йо Бонньє Бребгем-Клімакс 74 +4 кола 12
13 США Пітер Ревсон Лотус-БРМ 72 +6 кіл 18
14 Австралія Джек Бребем Бребгем-Клімакс 59 двигун/шатун 11
15 Велика Британія Джим Кларк Лотус-Клімакс 27 двигун 4
Схід Португалія Маріу Араужу де Кабрал Derrington-Francis-ATS 24 запалювання 19
Схід Франція Моріс Трентіньян БРМ 21 впорскування пального 21
Схід США Ронні Бакнум Хонда 12 гальма 10
Схід Велика Британія Майк Гейлвуд Лотус-БРМ 4 двигун 17
Схід Велика Британія Ґрем Хілл БРМ 0 зчеплення 3
НС Швейцарія Жан-Клод Рюдаз Купер-Клімакс 20
НКВ Велика Британія Тревор Тейлор БРП-БРМ
НКВ Італія Джекі Бребгем-БРМ
НКВ RHO 1964-1968 Джон Лав Купер-Клімакс
НКВ Велика Британія Ян Ребі Бребгем-БРМ

Примітки[ред.ред. код]

  1. Беручи до уваги той факт, що на наступному етапі — Гран-прі США – в кокпіт боліда знову сів Хілл, можна припустити, що американцеві після пережитого шоку просто дали можливість психологічно відновитися до домашнього Гран-прі.
  2. [1]

Джерела[ред.ред. код]