Фрагмент Кленова
Фрагмент Кленова – білок, штучний ензим, який був отриманий контрольованим протеолітичним розщепленням ДНК-полімерази I, виділеної з E. coli за допомогою протеази субтілізину. Вперше отриманий в 1970 році,[1] фрагмент Кленова зберігає 5' → 3'-полімеразну та 3’ → 5’-екзонуклеазну вихідної полімерази, тоді як 5' → 3'-екзонуклеазна активність відсутня.
Застосування[ред. | ред. код]
Оскільки 5' → 3'-екзонуклеазна активність ДНК-полімерази I з E. coli робить її малопридатною для багатьох застосувань, фрагмент Кленова, позбавлений цього недоліку, знайшов широке коло застосувань в молекулярній біології, а саме:
- синтез дволанцюгової ДНК у пробірці із використанням одноланцюгової ДНК як матриці
- Нарощення 3'-вкорочених кінців, щоб затупити липкі кінці з 5'-виступаючим фрагментом
- Видалення 3'-виступаючих кінців
- Приготування радіоактивних ДНК-зондів
Фрагмент Кленова використовувався також в найпершому оригінальному варіанті полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР),[2] допоки не був замінений термостабільними аналогами, такими як Taq-полімераза.[3]
exo- фрагмент Кленова[ред. | ред. код]
Якщо 3' → 5'-екзонуклеазна активність фрагмента Кленова є небажаною, її можна позбутись точковим мутагенезом. Ензим, що утворюється в результаті, має лише 5' → 3'-полімеразну активність, без будь-якої екзонуклеазної (5' → 3' і 3' → 5'). Він отримав назву exo- фрагмент Кленова.
exo- фрагмент Кленова використовується в деяких реакціях флуоресцентного мічення для ДНК-мікромасивів.
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ Klenow H and Henningsen I (1970). Selective Elimination of the Exonuclease Activity of the Deoxyribonucleic Acid Polymerase from Escherichia coli B by Limited Proteolysis. Proc. Natl. Acad. Sci. USA. Т. 65, № 1. с. 168—175. doi:10.1073/pnas.65.1.168. PMC 286206. PMID 4905667.
- ↑ Saiki RK та ін. (1985). Enzymatic Amplification of β-globin Genomic Sequences and Restriction Site Analysis for Diagnosis of Sickle Cell Anemia. Science. Т. 230. с. 1350—54. doi:10.1126/science.2999980. PMID 2999980.
- ↑ Saiki та ін. (1988). Primer-directed enzymatic amplification of DNA with a thermostable DNA polymerase. Science. Т. 239. с. 487—91. doi:10.1126/science.2448875. PMID 2448875.