Фредрік Рамм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фредрік Рамм
Fredrik Ramm.jpg
Народився 11 березня 1892(1892-03-11)[1]
Помер 15 листопада 1943(1943-11-15)[1] (51 рік)
Громадянство
(підданство)
Flag of Norway.svg Норвегія
Діяльність мандрівник-дослідник, журналіст, редактор
Знання мов норвезька
Батько Fredrik Gottlieb Olsen Rammd
Брати, сестри  • Harald Rammd

Фредрік Рамм (11 березня 1892(18920311) — 15 листопада 1943) — норвезький журналіст, мандрівник та дослідник.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Народився в Осло у сім'ї головного лікаря Фредріка Рамма[en] та Ганни Маргарети Брінхманн. Він був племінником однієї з перших лікарок Луїзи Валі Рамм та письменниці Мінди Рамм[en], одруженої з Гансом Кінком[en]. Він також був далеким родичем Ніколая Рамма Остґаарда[en].[2][3]

1917 року він одружився з Євою Вітх, оселившись у Віндерені.[2] Їхній син Фредрік Рамм-молодший став директором Норвезьких пивоварів.[3]

Кар'єра[ред. | ред. код]

Середню освіту Рамм отримав у 1910 році. Він був журналістом у Verdens Gang[en] з 1915 р. та в Morgenbladet[en] з 1917 р., паризьким кореспондентом Verdens Gang, Politiken та Stockholms-Tidningen[en] з 1919 по 1921 рік та журналістом у Tidens Tegn[en] 1921 р. Після участі в експедиції до Північного полюса Руаля Амундсена, з 1928 року він став редактором новин у Morgenbladet.[4] Він також написав одну главу в книзі Амундсена На 88° північної широти.

Рамм також написав памфлети En forsvarsbrochure в 1915 році і Ruhr-aksjonen в 1925 році. Він особливо відомий статтею «En skitten strøm flyter over landet» («Брудний потік тече по країні») 28 жовтня 1931 р., участю в конкурсі письменників Gyldendal Norsk Forlag[en] 1931 року. Рамм бачив учасників цього змагання зараженими фрейдизмом. Він особливо схвалював переможця, радикального письменника-інтелектуала Сіґурда Гуля, а також Ганса Бекера Фюрста, Рольфа Стенерсена та Каро Еспесета.[5] Разом з такими людьми, як Рональд Фенген[en] Рамм брав участь у Оксфордській групі[en].[6]

Він отримав медаль Італійського географічного товариства і був відзначений як лицар першого ступеня ордена Святого Олафа, лицар італійського ордена Корони та офіцер ордена Академічних пальм у Франції.[2]

Смерть[ред. | ред. код]

Під час окупації Норвегії нацистською Німеччиною Рамма кілька разів заарештовували. З червня по липень 1940 року він утримувався у Меллергаті 19[en]. Потім його заарештували у вересні 1941 року після молочного страйку разом з колегою Олафом Джерльовом[en]. Його ув'язнили в концтаборі Гріні[en] та фортеці Акерсхус, перш ніж перевезти до Німеччини. У жовтні 1941 р. його перевели до Фульсбюттеля[en] (Гамбург). Після хвороби він отримав дозвіл повернутися додому в листопаді 1943 року, але помер у Данії на зворотній дорозі.[7][8]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б Store norske leksikon — 1978.
  2. а б в Steenstrup, Bjørn, ред (1930). «Ramm, Fredrik» (Norwegian). Hvem er hvem?. Oslo: Aschehoug. p. 342. http://runeberg.org/hvemerhvem/1930/0342.html. Процитовано 27 November 2012. 
  3. а б «Ramm» (Norwegian). Store norske leksikon. http://www.snl.no/Ramm. Процитовано 27 November 2012. 
  4. Fredrik Ramm. Norsk polarhistorie (Norwegian). 
  5. Stai, Arne (1954). Norsk kultur- og moraldebatt i 1930-årene (Norwegian). Oslo: Gyldendal. с. 95. 
  6. Sævik, Tore Hjalmar (18 June 2013). De ville vekke overklassen. Dagen (Norwegian). с. 18–19. 
  7. Крістіан Оттосен, ред. (1995). Nordmenn i fangenskap 1940–1945 (Norwegian) (вид. 1st). Oslo: Universitetsforlaget. с. 527. ISBN 82-15-00288-9. 
  8. «Fredrik Ramm» (Norwegian). Store norske leksikon. http://www.snl.no/Fredrik_Ramm. Процитовано 30 April 2014.