Фізулі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фізулі
Fuzûlî.jpg
Народився бл. 1494
Кербела, Ірак
Помер 1556[1]
Кербела, Ірак
Громадянство
(підданство)
Османська імперія
Діяльність поет, письменник
Мова творів азербайджанська, арабська[1], Османська[1] і перська[1]
Конфесія шиїти

CMNS: Фізулі на Вікісховищі

Мухаммед Сулейман огли Фізулі (або Фузулі) (араб. فضولی‎‎‎; біля 1494, Кербела — 1556, там само) — туркоманський поет і вчений.

В Азербайджані Фізулі вважається засновником азербайджанської літератури та азербайджанської літературної мови.

Біографія[ред. | ред. код]

Фізулі народився в Іракеарабі (Месопотамії), в місті Кербела. Батько поета, Сулейман, що переселився з Азербайджану до Іраку, був муфтієм — релігійним главою — в містечку Хілла. Батько Фізулі зміг дати синові відмінну для того часу освіту: окрім арабської і перської мов, він ґрунтовно вивчив математику, астрономію, медицину, логіку, чудово розбирався в поезії своїх попередників — Фірдоусі, Нізамі, Хагані, Хафіза, Навої і інших. Майже все життя Фізулі провів в Багдаді, одному з культурнейших і багатих міст того часу.

Всього великим поетом написано 16 творів азербайджанською, перською та арабською мовами. З цих творів два перекладні, решта–тільки в оригіналі. Фізулі — переважно поет-лірик. Переважна більшість його поетичних творів — газелі, найбільше — поема «Лейлі і Меджнун». У своїх газелях Фізулі відобразив незадоволеність, переживання і сподівання простих людей, що зазнали розорення, гніт, зубожіння в результаті міжусобних воєн і боротьби між турецькими і перськими феодалами за гегемонію на Близькому Сході. Поет пристрасно обурювався проти безперервних грабіжницьких спустошуючих воєн, проклинаючи їх винуватців — шахів і султанів («Та прогорить хай торжество панування»).

Вершиною творчості Фізулі є його романтична поема «Лейлі і Меджнун». Тема її запозичена з арабського фольклору; вона налічує близько 30 різних варіантів в різних літературах феодальної формації до XVI століття (перська, чагатайськая, турецька, азербайджанська і ін.). Фізулі своєрідно і майстрово використовував цей фольклорний матеріал і створив достовірно оригінальну поему, що перевершила за своєю художньою виразністю всі попередні варіанти, поему, що стала пам'ятником страждань, безправної долі жінки Сходу. У цій поемі Фізулі оповідає про злощасну долю двох людей, що люблять і марно намагаються добитися особистого щастя. Фізулі вустами героя поеми Меджнун («Божевільний»), шукача правди і справедливості, оповідає про пригноблення людей своєї епохи. Лейлі і Меджнун — це східний Ромео і Джульєта; вони борються за нові відносини між людьми в умовах феодального світу і релігійного гніту. Романтичні герої Фізулі, полюбивши один одного, рвуть вікові традиції, відстоюють право на свободу особи. У поемі оспівана нова мораль, чужа ісламському миру, нові людські відносини.

Мова у Фізулі — народна, особливо в творах, написаних на рідній мові, — барвиста, глибоко емоційна і до цього дня цілком зрозуміла. Творчість Фізулі мала і має великий вплив на розвиток літератур народів Близького Сходу.

Твори[ред. | ред. код]

  • Эсэрлэри, ч. 1-4, Бакы, 1958-61
  • Диваны, Бакы, 1958; в рос. пер. — Избранное, Баку, 1958
  • Лейли и Меджнун, Москва, 1958
  • Газели, Москва, 1959.

Література[ред. | ред. код]

  • Крымский А., История Турции и её литературы, т. 1, Москва, 1910
  • Араслы Г., Великий азербайджанский поэт Физули, Баку, 1958
  • Бертельс Е. Э., Избранные труды, [т. 2], Низами и Физули, Москва, 1962
  • Араслы Ћ., Bejyk Азэрбаjчан шаири Фузули, Бакы, 1958
  • Гулузадэ М., Фузулинин лирикасы, Бакы, 1965
  • Gibb Е., A history of Ottoman poetry, v. 3, L., 1904
  • Karaban Abdülkadir, Fuzuli. Muhiti hayati ve şahsiyeti, Ist., 1949
  • Cunbu.-Müjgan, Fuzulî hakkinda bir bibliografya denemesi, Ist., 1956
  • Bicari H., Fuzulir nin allegorik eserleri, в кн.: Studia turcica, ed, L. Ligeti, Bdpst, 1971.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.