Філіберт I (герцог Савойї)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Філіберт I
фр. Philibert Ier de Savoie
Ritratto di Filiberto I il cacciatore - Google Art Project.jpg
Народився 17 серпня 1465(1465-08-17)
Шамбері
Помер 22 вересня 1482(1482-09-22) (17 років)
Ліон, Королівство Франція
·туберкульоз
Поховання Hautecombe Abbeyd
Країна Bannière de France style 1500.svg Франція
Діяльність аристократ
Знання мов французька
Титул Герцог
Рід Савойська династія
Батько Амадей IX[1]
Мати Іоланда Французька
Брати, сестри Карл I Савойський, Louise of Savoyd, Anne of Savoyd і Marie de Savoied
У шлюбі з Бьянка Марія Сфорца
Coat of arms of the Duchy of Savoy (XV-XVI century).svg

Філіберт I Мисливець (італ. Filiberto I il Cacciatore; 17 серпня 1465 — 22 вересня 1482) — герцог Савойський в 14721482 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з Савойського дому. Третій син Амадея IX, герцога Савойського, та Іоланди Валуа. Народився 1465 року в Шамбері. 1471 року після смерті брата став спадкоємцем трону, отримавши титул князя П'ємонту. 1472 року після смерті батька успадкував Савойське герцогство. Втім через малий вік регентшею стала його мати, яка ще більше збільшила вплив Франції в Савойських володіннях.

1476 року пошлюбив представницю династії Сфорца. Але невдовзі регентшу було захоплено Карлом I, герцогом Бургундії, що бажав самому впливати на Савойю. Лише 1477 року стрийко Філіберта I — Жан Людовик Савойський, єпископ Женеви, — звільнив Іоланду Валуа, але та померла 1478 року. Тоді новим регентом став сам єпископ Женевський. Слідом за цим Філіберт I перебрався до Парижу, де мешкав при королівському дворі, віддаючи себе розвагам та полюванню.

Можливо саме у Франції захворів на сухоти, від яких помер 1482 року в Ліоні. Спадкував йому брат Карло.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Б'янка Марія, донька Галеаццо Марії Сфорца, герцога Міланського

дітей не було

Джерела[ред. | ред. код]

  • Louis Charles Dezobry et Théodore Bachelet, Dictionnaire de Biographie et d'Histoire, Paris, 1863
  • Paolo Cozzo, " Stratégie dynastique chez les Savoie: une ambition royale, XVI—XVIII siècle ", dans Juliusz A. Chrościcki, Mark Hengerer, Gérard Sabatier, Les funérailles princières en Europe, XVIe-XVIIIe siècle: Volume I: Le grand théâtre de la mort, Les Editions de la MSH, 2015, 412 p.
  1. Lundy D. R. The Peerage