Філіппо Кастанья
Філіппо Кастанья | |
---|---|
Народився | 1765 |
Помер | 1830 |
Діяльність | політик |
Філіппо Кастанья (мальт. Filippo Castagna; 19 листопада 1765 — 26 січня 1830), також відомий як Філіппу Кастанья — мальтійський політик кінця 18 — початку 19 століття.
Кастанья народився в Ґаксаку 19 листопада 1765 року. Під час французької окупації Мальти в 1798 році він був обраний представником муніципалітету Зуррік, Сафі, Кіркоп і Гуджа. Коли у вересні 1798 року спалахнуло повстання проти французького панування, Кастанья підтримав повстанців і брав участь у захопленні вежі Сан-Томас з рук французів. 18 лютого 1799 року обраний представником Гуджа від повстанської Consiglio Popolare. [1] Британський цивільний комісар Александр Болл також призначив його інспектором укріплень.
Після того як французи капітулювали і Мальта стала британським протекторатом, Кастанья був призначений лейтенантом Ісла і Бормла.[1] У листопаді 1801 року увійшов до складу делегації з шести представників, які вирушили до Лондона, щоб представити британському уряду потреби мальтійського народу.[2] Іншими членами цієї делегації були маркіз Маріо Тестаферрата, інженер Мікеле Качіа, Антоніо Маллія та два священики, П’єтро Маллія та Еммануеле Ріко.[3] Цивільний комісар Чарльз Кемерон описав його як популярного, розумного і поміркованого. Після смерті Еммануеле Вітале в 1802 році Кастанья був призначений губернатором Гоцо[2] і займав цю посаду до її зміщення в 1814 році.
Кастанья вийшов у відставку в 1814 році і переїхав до будинку в Байя та Сан Джордж в Біржеббуджі.[4] Помер 26 січня 1830 року після тривалої хвороби і похований у парафіяльній церкві Ґаксака.[2]
- ↑ а б Abela, Joe (1999). "Il-familja Castagna f'Bormla"
- ↑ а б в Dictionary of Maltese biographies. Pubblikazzjonijiet Indipendenza. 2009. ISBN 9789993291329.
- ↑ Malta, Britain, and the European powers, 1793-1815. Fairleigh Dickinson University Press. 1996.
- ↑ ‘Filippo Castagna u Birżebbuġa’ | Sanctus Petrus Apostolus Birzebbugae Patronus (мальт.). 3 грудня 2019. Архів оригіналу за 3 грудня 2019. Процитовано 4 листопада 2022.