Хаято

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Хая́то (яп. 隼人,はやと, «люди-соколи»)  — соціо-культурна або етнічна група, яка проживала у Південній Японії, південній частині острова Кюсю, впродовж 3 — 8 столітть.

Короткі відомості[ред.ред. код]

Хаято вважаються автохтонами Японського архіпелагу і нащадками культури Джьомон. Їх розглядають як культурно-споріднену групу кумасо.

З експансією ранньояпонської держави Ямато на південь, войовничі хаято вступили з нею у збройний конфлікт, але зазнали поразки і були підкорені у 8 столітті.

Яматоські монархи часто відправляли хаято на північ Японського архіпелагу воювати проти тамтешніх племен еміші або до столиці — охороняти імператорські палаци.

Хаято зникли у 8 — 9 століттях. Згадки про хаято збереглися в топоніміці — від їхнього імені, яке було надано ворогами-яматосцями, походять однойменні назви сіл і містечок у префектурі Каґосіма. Інколи вихідців з цієї префектури також називають «хаято».

Див. також[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

  • 北郷泰道著熊『襲・隼人の原像 : 古代日向の陰影』東京: 吉川弘文館, 1994年 (яп.)
  • 中村明蔵著『熊襲・隼人の社会史研究』東京: 名著出版, 1986年 (яп.)


Етнологія Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.