Хроні (гора)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

45°23′23″ пн. ш. 36°36′04″ сх. д. / 45.38963282190344° пн. ш. 36.601103576726196° сх. д. / 45.38963282190344; 36.601103576726196Координати: 45°23′23″ пн. ш. 36°36′04″ сх. д. / 45.38963282190344° пн. ш. 36.601103576726196° сх. д. / 45.38963282190344; 36.601103576726196

гора Хроні на горизонті

Хроні — гора і найвища точка на Керченському півострові (175 м), розташована в 4 км на північний схід від Керчі. Хроні має довгастий хребет з вершиною в східній частині, що знижується у північному напрямку і тягнеться в сторону Азовського моря[1]. Назва гори за однією з версій має грецьке походження (від др.-греч. χρόνος — час)[1], за дургою — від назви Хрун'їх хуторів, заснованим сімейством Хроні, що походили із греків, що з'явились тут після 1775 року[2], за іншою увічнює ім'я рибака Хронова, який мешкав на цій горі[1].

Гора відома стародавніми пам'ятками — у південного підніжжя гори знаходяться руїни античного городища Порфмій, а на самій горі розміщувався некрополь часів Боспорського царства. Обидва об'єкти були внесені до переліку пам'яток археології місцевого значення. В кінці 1980-х років поховання були значною мірою зруйновані при будівництві позицій протиповітряної оборони. У 1990-х роках некрополь сильно постраждав від дій «чорних археологів». В умовах російської окупації станом на 2019 рік гора знаходиться у занедбаному стані і вкрита звалищами[3]

Некрополь[ред. | ред. код]

Некрополь займає велику територію по вершині і схилах гори. У 1988—1989, 1994 рр. могильник вивчався розкопками, в результаті яких відкрито 52 комплекси[4]. Поховання тут відбувалися тривалий час — з IV ст. до н. е. по перші століття. Ряд склепів, споруджених в IV ст. до н. е., використовувався для підпоховань в II—I ст. до н. е. Часто над ними ставили антропоморфні надгробки. Імовірно некрополь належав городища, що існував на території села Глазовка (Бакси) в VI ст. до н. е. — VI ст. н. е.[5]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в Керчь, Подмаячное - На склонах горы Хрони. crimea.ru. Архів оригіналу за 6 березня 2021. Процитовано 17 вересня 2020.
  2. Санжаровец В. Ф. К вопросу о происхождении отдельных древних и современных топонимов, связанных с историей и археологией Европейского Боспора // Боспорский феномен. Общее и особенное в историко-культурном пространстве античного мира: материалы междунар. науч. конф. : в 2 ч. / Рос. акад. наук [и др.] — Санкт-Петербург: Изд.-полиграф. центр СПбГУ пром. технол. и дизайна, 2018. — Ч. 1. — С. 180—188.
  3. Легендарная гора Хрони под Керчью - заброшена и забыта. Керчь ИНФО - больше чем новости (англ.). Процитовано 17 вересня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  4. Чевелев О. Д. Раскопки некрополя на г. Хрони / О. Д. Чевелев // Археологические исследования в Крыму 1994 год. — Симферополь: Сонат, 1997. — С. 274.
  5. Шепко Л. Г. Некрополи Европейского Боспора VI—II вв. до н.э. в пространственно-хронологическом измерении // Донецький археолопчний зб1рник. Донецьк: Донец. нац. ун-т, 2013. № 17. С. 99-114.