Церква святого Василія Великого (Белеїв)
| Церква святого Василія Великого | |
|---|---|
| Церква Святого Василія Великого | |
| 49°06′02″ пн. ш. 24°02′33″ сх. д. / 49.100555555583333955° пн. ш. 24.04250000002777909° сх. д.Координати: 49°06′02″ пн. ш. 24°02′33″ сх. д. / 49.100555555583333955° пн. ш. 24.04250000002777909° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |
 Україна, БелеївДолинський район Івано-Франківська область |
| Початок будівництва | 1864 |
| Кінець будівництва | 1864 |
| Належність | УГКЦ |
| Стан | постійно не діюча |
  Церква святого Василія Великого (Белеїв) (Україна) | |
 | |
Це́рква Свято́го Васи́лія Вели́кого — культова споруда, пам'ятка архітектури місцевого значення[1], що не є постійно діючим дерев'яним храмом однойменної парафії УГКЦ у с. Белеїв Верховинського району Івано-Франківської області.
Історія[ред. | ред. код]
Церква Святого Василія Великого зведена у 1864 році замість попередньої дерев'яної церкви Святого Василія, що існувала з 1759 року. Наприкінці ХІХ ст. була дочірньою до матірної церкви у Великій Тур'ї. Станом на 2015 рік регулярні богослужіння проводяться у новій мурованій церкві в центрі села. Стара церква — пам'ятка архітектури місцевого значення. Церква у користуванні громади УГКЦ.
Архітектура[ред. | ред. код]
Тризрубна одноверха будівля споруджена на терасі схилу східної околиці села, на північ від нового цвинтаря. Має традиційну конструкцію — у центрі квадратова в плані нава, зі сходу до неї прилягає гранчастої форми вівтар, до якого з півночі прибудована прямокутна ризниця, а з заходу — вужчий прямокутний бабинець з великим ґанком на осі. Над входом до церкви є велике зображення, очевидно, св. Василія. Стіни церкви, крім прибудов, оточені піддашшям. Стіни під опасанням, а також ризниці й ґанку оббиті, ймовірно, фарбованим прескартоном, стіни над опасанням — шальовані вертикально дошками і лиштвами.
Наву завершує низький восьмерик з одним заломом, стіни якого оббиті бляхою, вкритий низьким наметовим верхом, який вінчають ліхтар з маківкою. Маленькі грушасті маківки посаджені на краях гребенів дахів бабинця і вівтаря. На південь від церкви розташована дерев'яна двоярусна дзвіниця, вкрита пірамідальним верхом. На старому цвинтарі біля церкви збереглося старе дерев'яне частково понищене розп'яття на хресті.
Джерела[ред. | ред. код]
- Р. Процак. «Церкви Прикарпатського краю». — Івано-Франківськ, 2006.