Циппус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Циппус
Зображення
Культура Етруски і Стародавній Рим
CMNS: Циппус у Вікісховищі
Форми ципі
Циппус із головою воїна
Cippus Perusinus

Ципп, циппус[1] (лат. cippus — пірамідальний стовп) — етруська надгробна прикраса у вигляді конуса, даху або плити.

Опис[ред. | ред. код]

Як правило, мали кубічну, яйцеподібну, сферичну або циліндричну форму.

Так званий «Cippus Abellanus[it]» (осканською мовою), як і «Cippus Peru Sinus» не мають могильного каменю. Останній містить текст із 46 рядків та ста слів — угода між двома сім'ями про земельний кордон.

Карфагенські циппи мають основу у формі єгипетських стел, які теж іноді називаються циппи (наприклад, «Cippi Metternich[en]» у Британському музеї). Пунічні циппи можна знайти в Північній Африці, а також у Сардинії (Кальярі, Теті, Фаррос), у Сицилії (Моціа) та Іспанії (Уельва та Кастельдефельс, Барселона).

Важливе значення для науки має мальтійські ципі Мелькарта з фінікійськими та грецькими написами. Вони дозволили вперше розшифрувати фінікійський алфавіт.

Примітки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]