Чанкири

Чанкири
Координати 40°36′00″ пн. ш. 33°37′00″ сх. д.
Країна	Туреччина  Туреччина
Адмінодиниця	Чанкири (іл)
Висота центру	730 м
Офіційна мова	турецька мова (Чанкири (іл))
Населення	84 331 осіб (2018), 90 564 осіб (2021), 87 589 осіб (2020), 45 496 осіб (1990), 86 369 осіб (2017), 82 740 осіб (2016), 79 091 осіб (2015), 76 490 осіб (2014), 69 631 осіб (2010), 68 596 осіб (2007), 26 124 осіб (1970), 67 588 осіб (2008), 69 087 осіб (2009)
Часовий пояс	Східноєвропейський час, TRS і UTC+3
Телефонний код	0376
Поштовий індекс	18000
Автомобільний код	18 (Чанкири (іл))
GeoNames	749748
OSM	r1647154  ·R
Офіційний сайт	cankiri.bel.tr
Чанкири Чанкири (Туреччина)
Чанкири у Вікісховищі

Чанкири (тур. Çankırı) — місто в Туреччині, столиця ілу Чанкири. Розташований в 140 кілометрах на північний схід від Анкари, на одній з приток річки Кизилирмак.

В античності Чанкири був відомий як Гангри (Гангра) і Германікополіс (Германополіс).

Історія

Найраніші відомості про поселення містяться у Страбона і відносяться до рубежу III—II століть до н. е., коли Гангри були резиденцією пафлагонських царів. З тих пір поселення було свідком гегемонії багатьох культур і рас, серед яких були хетти, перси, древні греки, парфяни, понтійські греки, галати, римляни, візантійці, сельджуки і, нарешті, турки-османи. До сих пір слід багатьох з них можна побачити в обрисах міста.

За царя Пафлагонії Дейотара поселення ще називалося Гангри, що можна перевести як «коза». Після його смерті воно увійшло до складу римської провінції Галатії і незабаром було названо на честь імператора Клавдія Германікополісом. З цього часу місто зайняло своє сучасне місце розташування, тоді як до римлян головне поселення знаходилося на височини.

У IV столітті н. е. в Ганграх відбувся помісний собор — важлива подія з життя християнської церкви.

Османськими Чанкири стали в XIV столітті, коли їх захопив султан Мурад I. У 1402 році місто було завойоване Тамерланом, проте в 1439 році повернуто султаном Мехмедом I.

В кінці XIX століття населення Чанкири налічувало близько 16 тисяч осіб. У 1927 році чисельність скоротилася до 8847 осіб, але потім почала відновлюватися: 10 235 (1940 рік) 26 124 (1970 рік), 45 496 (1990 рік).

Література

• Boğaç A. Ergene: Local Court, Provincial Society and Justice in the Ottoman Empire, Legal Practice and Dispute Resolution in Çankırı and Kastamonu (1652-1744). Studies in Islamic Law and Society, volume 17, Brill, Leiden, 2003. ISBN 90-04-12609-0.