Шаріварі
Шаріварі (фр. charivari, англ. charivari, skimmington) — особливий різновид веселого весільного вечора, який організовувався в разі святкування повторного шлюбу будь-якої людини у середньовічній Франції, а також до кінця XIX століття в Канаді. У сучасній французькій мові означає форму соціального примусу за допомогою глузливого шуму, що влаштовувався за допомогую сковорідок, тазів, казанів й іншого посуду. Часом ритуал шаріварі включав також закидання фекалій[1].
Серед причин, які могли спровокувати шаріварі, були: занадто велика розбіжність у віці тих, хто вступає у шлюб; новий шлюб вдівців; чоловіки, яких б'ють їхні дружини; дівчата, які задля заможного, але дуже вже старого претендента або ж задля іноземця кидають доброчесного, з погляду громадської думки, коханого; дівчата, які ведуть розпусний спосіб життя; вагітні наречені, які вдягають на весілля біле вбрання; юнаки, які "продаються" жінці заради її грошей; заміжні жінки, викриті в подружній невірності; дівчата, що мають коханцями одружених чоловіків; чоловіки, що заплющують очі на невірність своїх дружин; весілля, що порушують заборону на одруження близьких родичів.
Ближче до XVIII століття ритуал шаріварі перетворився на звичай, що нагадує колядування, коли учасники шумлять доти, доки молодята не дадуть їм певну суму, яку вони одразу ж розпивали в найближчому трактирі. Подібний звичай зберігався в деяких сільських районах Франції аж до XIX століття. Також шаріварі існував у XIX столітті в Канаді, зокрема серед англомовного населення[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Werner, Florian (2011). Dark Matter: The History of Shit (англійською) .
- ↑ todayinottawashistory (4 липня 2020). The Weatherhill Charivari. Today in Ottawa's History (англ.). Процитовано 9 вересня 2023.