Шахаб ад-Дін-шах
| Шахаб ад-Дін-шах | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | Ширашамак |
| Народився | невідомо |
| Помер | 1373 |
| Титул | султан |
| Термін | 1355—1373 роки |
| Попередник | Ала ад-Дін-шах |
| Наступник | Кутб ад-Дін-шах |
| Конфесія | іслам |
| Рід | Сваті |
| Батько | Ала ад-Дін-шах |
| У шлюбі з | Лакшмі |
| Діти | 2 сина |
Шахаб ад-Дін (Шіб уд-Дін, Шихаб уд-Дін)-шах (д/н — 1373) — 4-й султан Кашміру в 1355—1373 роках. Держава набула найбільшого територіального розширення.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з династії Сваті. Син Ала ад-Дін-шаха. Мусульманське ім'я невідоме. В дитинстві звався Ширашамак (Маленький випивач молока). Здобув гарну освіту, замолоду долучався батьком до державних справ. В останні роки панування Ала ад-Діна був його фактичним співволодарем.
1355 року успадкував трон, взявши ім'я Шахаб ад-Дін-шах. Розпочав активну зовнішню політику, намагаючись підкорити сусідні дрібні індуїстські й мусульманські держави, насамперед Чамба, Пахлі й Сват. Відсутністю Шахаб ад-Діна скористався Пуладчі, володар Кашгару, що вдерся до Кашміру. Незважаючи на перевагу ворога, султан зумів обрати вигідну позицію, де завдав поразки Пуладчі. За цим захопив Балтистан, Гілгіт, Дарду і Ладакх, де повалив династію Гор.
За цим 1360 року вирішив скористатися послабленням Делійського султанату, захопив князівства Нагаркот, Кіштвар і Джамму, міста Мултан і Нуман, а 1361 року рушивши на Делі, але не зміг здолати Фіроз Шах Туґхлака в битві на річці Сатлудж. За умовами миної угоди отримав землі від місті Сіргінд в Пенджабі до кордону Кашміру. Договор було закріплено шлюбом Шахаб ад-Дін-шаха і його брата Хіндала з 2 доньками султана Фіроз Шаха Туґхлака, а останній в свою чергу оженився на доньці кашмірського султана.
1362 року скористався розпадом Нікудерійської орди на бекства захопив міста Кабул, Газні і Кандагар. Невдовзі приєднав до своїх володінь Бадахшан.
У внутрішній політиці продовжив зміцнювати управління, вправно підбирав сановників і намісників. При цьому не звертав уваги на релігію чиновника. Його найближчими міністрами були шиваїсти Кота Бхат (очільник земельного господарства і лісів) і Уд'яшрі (голова фінансів), які підтримували буддистів. Армію очолювали індуїсти і родичі раніше поваленої династії Лохара — Малік Чандра, Сура Лолака і Акал Райна.
Звів місто Шахабаддінпур (Шадіпур) біля поєднання річок Інд і Джелам, а на пагорбі Кох-і-Маран — Лакшмінагар. Крім того, активно розбудовував Срінагар. По свій країні за час свого панування звів багато мечетей і медресе.
Наприкінці життя внаслідок інтриг родичів дружини Лакшмі відправив у заслання до Делі двох своїх синів Гасан Хана і Алі Хана, що були претендентами на трон. Лише 1373 року вирішив їх повернути, проте того ж року Шахаб ад-Дін помер. Владу отримав його молодший брат Хіндал.
Джерела[ред. | ред. код]
- Wink, André (2004), Indo-Islamic society: 14th — 15th centuries, BRILL, ISBN 90-04-13561-8
- Hasan, Mohibbul (2005). Kashmir Under the Sultans (Reprinted ed.). Delhi: Aakar Books. p. 325. ISBN 978-81-87879-49-7.
| ||||||||||
