Перегляд вихідного коду сторінки Шовк

{{unibox}}[[Файл:Chiny Shuzhou tkalnia jedwabiu 07.JPG|thumb|Виготовлення шовку.]]
'''Шовк'''&nbsp;— натуральна текстильна [[нитка]] тваринного походження&nbsp;— продукт виділення залоз гусіні [[шовкопряд]]ів при звиванні [[кокон]]ів. Довжина шовкової нитки може досягати 800—1000&nbsp;м. Вона має трикутний переріз і подібно до призми відбиває світло, завдяки чому має гарний блиск.

Найвідомішим застосуванням ниток шовку є виготовлення шовкових тканин.

Вигодовуванням личинок шовкопряда і виготовленням шовку займається [[шовківництво]].

У світовій практиці шовк натуральний має різні позначення на [[етикетка]]х: ''silk, Seide, soie''<ref>Литвиненко Н. М., Омельченко В. Д. [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Natural/Vknutd/2012_3/118_123.pdf Аналіз державного технічного регламенту щодо назв текстильних волокон і маркування текстильних виробів] // [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Natural/Vknutd/ Вісник Київського національного університету технологій та дизайну: Науковий журнал]&nbsp;— [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Natural/Vknutd/2012_3/index.htm 2012.&nbsp;— №&nbsp;3(65)]. {{ISSN|1813-6796}}</ref>.

== Етимологія ==
Походження слова ''шовк'' ({{lang-orv|шьлкъ}}, {{lang-be|шоўк}}) остаточно не з'ясоване. За однією з версій, воно походить з [[германські мови|германських мов]]: пор. [[давньоісландська мова|дав.-ісл.]] ''silki'', {{lang-goh|silecho}}, {{lang-ang|sioluc}}, що через {{lang-la|sēricum, sēricus}} сходять до {{lang-el|σηρικός}} («належний до серів», «шовковий») і {{lang-el2|Σήρ}} («Китай»), {{lang-el2|Σήρες}} («[[китайці]], сери»). У свою чергу, {{lang-el|Σήρ}} може бути пов'язаний з {{lang-zh|絲}}, ''si'' < ''*sir'' («шовк»). Окрім того, існує припущення про запозичення {{lang-orv|шьлкъ}} з якоїсь східної мови і про [[слов'янізм|слов'янське походження]] [[давньоісландська мова|дав.-ісл.]] ''silki'' та {{lang-ang|sioluc}}<ref>{{ЕСУМ6}}</ref>.

У старовину один з сортів шовкової тканини був відомий як ''єдва́б''<ref>{{СУМ-11|Єдваб}}</ref><ref>{{Грінченко|Єдваб|14622-jedvab.html#show_point}}</ref> (від {{lang-pl|jedwab}}, запозиченого з якоїсь германської мови, пор. {{lang-goh|gotawebbi}}&nbsp;— «божа тканина»). У деяких слов'янських мовах співзвучні слова означають просто «шовк» ({{lang-pl|jedwab}}, {{lang-cs|hedvábí}}, {{lang-sk|hodváb}}, {{lang-be|ядваб}}, {{lang-cu|годовабль}})<ref>{{ЕСУМ2}}</ref>.

== Історія ==
{{main|Історія шовку}}
Батьківщиною шовку є стародавній [[Китай]]. За [[легенда]]ми, культура шовківництва виникла близько V тис. р. до н.&nbsp;е.. Найбільш розповсюдженим є переказ про [[Лей Цзу]], першу дружину [[Жовтий імператор|Жовтого імператора]], що жив в центральних районах Китаю близько 5000 років тому.

Одружившись, Лей Цзу привезла з собою секрет вирощування шовкопряда. Ця легенда підтверджується і археологічними розкопками в провінціях [[Хубей]] і [[Хунань]]&nbsp;— там знайдено велику кількість речей, що добре збереглися. Виходячи з цього, шовківництво існувало вже приблизно за дві тисячі років до нової ери (епоха пізнього [[неоліт]]у), а виробництво шовку 2500—2800 років тому вже було розвинутою галуззю виробництва.

У часи воюючих царств (475&nbsp;— 221&nbsp;рр.. до н.&nbsp;е.) шовк та шовкові вироби стали доступними широкому загалу населення. Технології, пов'язані з шовківництвом, вишивкою, забарвленням тканини, одержали повсюдне поширення. У період династії Хань значно підвищилася продуктивність, причому знайдені шовкові предмети дуже високої якості, а уяву вражають яскравість [[фарба|фарб]], багатство та досконалість [[вишивка|вишивки]].

Більше 2000 років тому імператор У Ді направив свого посланця на захід, щоб прокласти дорогу, якою підуть [[караван]]и з шовком. Так з'явився [[Великий Шовковий шлях]].

У Китаї було під страхом смертної кари заборонено вивозити гусениць шовкопряда або їх личинки за межі країни. У 555 році двом монахам вдалося вивезти з [[Персія|Персії]] (за іншими даними&nbsp;— [[Хотан]]а) кілька личинок шовкопряда до [[Візантія|Візантії]]. Завдяки цим личинкам, а також, знанням про розведення шовкопрядів, набутим ченцями в Китаї, виробництво шовку стало можливим і поза його межами.

У [[Середньовіччя|Середньовіччі]] шовкова справа стає однією з головних галузей промисловості у [[Венеція|Венеції]] (XIII століття), в [[Генуя|Генуї]] та [[Флоренція|Флоренції]] (XIV століття) та [[Мілан]]і (XV століття). До XVIII століття шовкова справа отримала розповсюдження по всій Західній Європі.

Згадується під іменем шовк ({{lang-rus|шолкъ}}) як різновид «татарського товару» у статутній грамоті молдавського воєводи [[Олександр Добрий|Олександра]] від [[1407]] року, що надавала львівським і подільським купцям право вільно торгувати у [[Молдавське князівство|Молдовському князівстві]], зокрема у [[Сучава|Сучаві]]<ref>{{АЗР|1|30}}, документ №&nbsp;21. </ref>.

== Виробництво шовку ==
Натуральний шовк отримують так: коли [[Гусениця|гусениці]] шовковичного шовкопряда приходить час перетворюватися на [[Лялечка|лялечку]], щоб потім стати [[метелик]]ом, вона випускає з себе тоненьку нитку, прикріплює її до сухої гілочки і сплітає собі з цієї нитки гніздо&nbsp;— [[кокон]].<ref name="ДЄ">Детская энциклопедия (для среднего и старшего возраста): Техника и производство. Том 5. Издание второе. Академия педагогических наук СССР. М.: «Просвещение», 1965 (с.:337)</ref> Ось з цих найтонших ниточок і роблять шовк.

Шовкові коконні нитки складаються з двох шовковинок, склеєних між собою особливою речовиною&nbsp;— [[серицин]]ом.<ref name="ДЄ"/> У коконі нитки укладені в 40-45 шарів, довжина їх досягає 700—800&nbsp;м.<ref name="ДЄ"/> Якщо дати лялечці перетворитися в метелика і вийти з кокона, в шовкових оболонках з'являться дірочки.<ref name="ДЄ"/> Такі кокони дуже важко розмотувати. Тому лялечку умертвляють, обробляючи кокони гарячим повітрям, а після цього, щоб вони не гнили, сушать.<ref name="ДЄ"/> Оскільки шовкова нитка дуже тонка (середня товщина її 25-30 мк), при розмотуванні з'єднують нитки декількох коконів (від 3 до 10).<ref name="ДЄ"/> При цьому нитки міцно склеюються серицином. Таку нитку називають шовком-сирцем.

Шовкопряд за своє життя дає тільки один кокон&nbsp;— 0,5 г шовкової нитки 700&nbsp;м довжиною.<ref name="ДЄ"/>

== Цікаві факти ==
{{розділ без джерел|дата=грудень 2018}}
* Шовк&nbsp;— єдина [[тканина]], в якій не живуть [[комахи]]. В умовах тотальної антисанітарії тільки шовковий одяг рятував від докучливих [[воші|вошей]].
* Французьке місто [[Ліон]] уславилось завдяки виробництву шовку, що його запровадив купець італійського походження [[Етьєн Тюрке]]. Місто мало навіть шовкову [[Біржа|біржу]]. Зараз у Ліоні розташований [[Музей тканин та декоративно-вжиткового мистецтва|музей тканин]], присвячений історії виробництва шовку.
* Головний центр виробництва шовку в 20 столітті перемістився в [[Бразилія|Бразилію]], бо там найсприятливіші кліматичні умови для вирощування [[Шовковиця біла|шовковиці білої]] (її листя&nbsp;— головна їжа для гусені шовкопряда) та наявності дешевої робочої сили.<br/>
* Шовк не чутливий до впливу спирту й оцту.

== Див. також ==
* [[Шовковиця біла]]
* [[Шовковий шлях]]
* [[Промислове шпигунство]]
* [[Біржа]]
* [[Гобелен]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* {{УМЕ10|частина=Оловір|сторінки=1211}}
* {{УМЕ16|частина=Шовк|сторінки=2092}}
* [http://ukrainian.cri.cn/141/2008/07/11/2s2164.htm Китай&nbsp;— батьківщина шовку!] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304203100/http://ukrainian.cri.cn/141/2008/07/11/2s2164.htm |date=4 березня 2016 }}
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53416/24193.html Шовк]}}

{{Промисловість-доробити}}
{{material-stub}}
{{Волокна}}
{{Текстиль}}
{{нк}}

[[Категорія:Шовк|*]]
[[Категорія:Винаходи Китаю]]
[[Категорія:Шовний матеріал]]
[[Категорія:Продукти комах]]
[[Категорія:Тваринні волокна]]