Штурман (ралі)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Екіпаж в складі штурмана Юхи Репо і пілота Юхи Канккунена на ралі Фінляндія 2001

Шту́рман (нід. stuurman. , від stuur — «кермо» і man — «людина») — другий член гоночного екіпажу, який слідкує за маршрутом по стенограмі, дорожній книзі або карті, і дає водію вказівки для пересування по трасі. Штурман у ралі-рейдах займається орієнтуванням (ця навичка не обов'язкова в класичному ралі), слідкує за дотриманням нормативів по швидкісному режиму і часу, спілкується з суддями і контролює записи на карті або в штурманському зошиті (в залежності від виду автоспорту).

Задачі штурмана[ред. | ред. код]

Штурман виконує важливу роль у роботі гоночного екіпажу. Саме він майже завжди здійснює комунікацію між екіпажем і суддями. Ще перед початком змагань штурман повинен провести підготовку. Йому необхідно вивчити правила змагань, отримати і розібратися в суддівських документах, розрахувати середню швидкість, скласти робочі документи (маршрутний лист, таблицю середньої швидкості)[3].

У своїй роботі штурман класичного ралі, використовує самостійно створені стенограми («легенди») — стенографічний опис траси, який містить умовний опис поворотів, орієнтирів та особливостей траси. Під час проходження по трасі штурман керує режимом руху автомобіля орієнтуючись на стенограму, підказуючи водію направлення руху з урахуванням вибраної швидкості. Штурман повинен слідкувати за тим, щоб дотримувався графік проходження траси, може оперативно вносити поправки, робити відмітки на карті у місцях контролю часу, раптового контролю часу та на швидкісних ділянках.[1]

У ралі-рейдах у екіпажів немає можливості заздалегідь ознайомитися з трасою, тому штурману видається перед стартом гонки дорожня книга з легендою-стенограмою, яка написана представниками організаторів змагання. Задача штурмана — правильно зорієнтуватися на незнайомій місцевості за допомогою дорожньої книги і карти або GPS-приймача[2].

Відносини між пілотом і штурманом[ред. | ред. код]

Іноді відносини пілота та штурмана можуть виходити за межі спорту. Нерідко можна побачити на змаганнях екіпаж, який складається з братів, як у разі з братами Жилем і Ерве Паніцці або Пером і Інгваром Карлссон, які виграли в Швеції 1988 року). В Іспанії брати Вальєхо — чемпіони Іспанії 2009 року, брати Хорхе і Хоакін Рікельме в Чилі, які спільно почали кар'єру та з 2010 року тричі ставали чемпіонами в своїй категорії. Фінський пілот Маркус Гронхольм протягом всієї своєї кар'єри виступав з Тімо Раутіайненом, який жонатий на його сестрі.[3]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Сингуринди Э. Г. ч. 1 // Автомобильный спорт. — М.: ДОСААФ, 1982. — 304 с.
  • Шугуров Л. М. Автомобили: Энциклопедия техники. — М.: Росмэн, 2008. — 62 с. — ISBN 5-353-00474-4.
  • Калинина Е. И. Транспорт. Иллюстрированный путеводитель. — М.: Эксмо, 2014. — (Занимательная энциклопедия). — ISBN 978-5-699-74684-2.