Щедрова Валентина Іларіонівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Щедрова Валентина Іларіонівна
Народилася 10 січня 1930(1930-01-10)
Сурсько-Литовське, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область
Померла 7 березня 2022(2022-03-07) (92 роки)
Дніпро, Україна
Навчання Дніпропетровське художнє училище і Харківський художній інститут

Щедрова (Карнаух - дівоч.) Валентина Іларіонівна, іноді помилково Валентина Іванівна (10 січня 1930(19300110), Сурсько-Литовське — 7 березня 2022, Дніпро) — українська скульпторка, заслужений художник України (2004).

Біографія[ред. | ред. код]

Народилась у Сурсько-Литовському на Дніпропетровщині. У 1947 р. вступає до Дніпропетровського художнього училища, а завершує свою освіту в Харківському художньому інституті (1955-1961) в майстерні народного художника УРСР М. Л. Рябініна. Вимогливий педагог, він, за словами В. Щедрової, дбайливо відносився до своїх вихованців, вмів прищепити учню розуміння загальних законів пластичної гармонії. Принципи й методи керівника багато в чому стали програмними в творчій та педагогічній діяльності молодої художниці. Після закінчення інституту вона повернулась до Дніпропетровська, де почала працювати викладачем у своєму  рідному училищі.

Працювала в галузі станкової і монументальної скульптури. Відома авторка таких скульптур, як «Будівельники» (1963), «Мрії матері» (1964), «Юність» (1965), «Зустріч» (1966), «Побачення»(1967), «Тракторист В. Коляда» (1973), «Студент» (1974). Співавторка двох пам'ятників (у співпраці з К. Чеканьовим і О. Ситником) загиблим у Дніпропетровську студентам транспортного інституту й медикам (1967 і 1970). На час створення своїх робіт була єдиним скульптором-жінкою на теренах Дніпропетровщини.

У місті Дніпрі під її авторством та у співавторстві створено зокрема наступні монументи, що отримали статус пам’яток місцевого значення:

– Місце розстрілу радянських військовополонених – в’язнів концтабору, вул. Надії Алексєєнко, 171;

Пам’ятник студентам Дніпропетровська, які загинули в роки Другої світової війни
"Скорботна"

– Місце розстрілу хворих психіатричної лікарні та в’язнів концтабору, вул. Бехтерєва, 1;

– Пам’ятник медикам підпільної групи обласної клінічної лікарні ім. І. І. Мечникова, яка діяла в роки нацистської окупації міста, просп. Дмитра Яворницького;

– Братська могила борців революції – робітників Амур-Нижньодніпровських заводів (більш відомий, як «Пам’ятник комунарам»), вул. Каруни, 129;

– Братська могила учасників оборони Севастополя (один з бюстів на алеї);

– Монумент «Скорботна» на братській могилі 183 радянських патріотів, розстріляних гестапівцями в період окупації Дніпропетровська листопад 1941 – жовтень 1943 рр. у дворі школи № 9, Запорізьке кладовище;

– Монумент на військовій дільниці (59 братських та 77 індивідуальних могил), вул. Янтарна, громадянське кладовище;

– Монумент на військовому цвинтарі (20 братських могил радянських воїнів);

– Пам’ятник членам Амур-Нижньодніпровської підпільної комсомольсько-молодіжної організації, Мануйлівський просп.;

– Пам’ятник воїнам – водіям, які загинули в роки Другої світової війни, вул. Берегова;

– Пам’ятник студентам, викладачам та випускникам Дніпропетровського медичного інституту, які загинули в роки Другої світової війни, вул. Севастопольська, 17;

– Пам’ятник студентам та викладачам Дніпропетровського інституту інженерів залізничного транспорту, які загинули в роки Другої світової війни, вул. Лазаряна, 2;

– Пам’ятник студентам Дніпропетровська, які загинули в роки Другої світової війни («Скорботна»), парк ім. Т. Г. Шевченка.

Член Національної спілки художників України. (1967).

Меморіал на місці розстрілу хворих психіатричної лікарні та в’язнів концтабору створений у 1980 р.
Меморіал на місці розстрілу хворих психіатричної лікарні та в’язнів концтабору

Нагороджена Грамотою Президії ВР УРСР (1980).

Померла 7 березня 2022 року[1].

Пам’ятник студентам, викладачам та випускникам Дніпропетровського медичного інституту, які загинули в роки Другої світової війни
Пам’ятник студентам, викладачам та випускникам Дніпропетровського медичного інституту

Література[ред. | ред. код]

  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.. Словникова частина. — Т. 10.
  • Валентина Щедрова: Каталог. Л. В. Тверська. Дніпропетровськ, 1980.
  • Художники Днепропетровщины: Биобиблиографический справочник. — Днепропетровск, 1991. — С. 218—219.
  • Джерело творчості: книга про колектив Дніпропетровського художнього училища. І. І. Щедров. Дніпропетровськ, 2011.
  • Щедрова Валентина Іларіонівна [Текст] // Нашого цвіту по всьому світу: маленькі розповіді про тих, хто вже прославив чи нині прославляє Україну, працюючи на Батьківщині та закордоном. Ч.1 [Текст]: інформаційний дайджест  / підгот. Л. В. Тараненко, О. Б. Буц, О. Л. Орлова, А. О. Хворостяна; відп. за вип. О. І. Шарабура. — Д. : КЗК «Дніпропетровська обласна бібліотека  для дітей», 2015. - С. 12.

Електронні джерела[ред. | ред. код]

Скульптура з монументу на військовій дільниці громадянського кладовища (59 братських та 77 індивідуальних могил) створена у 1983 р.
Скульптура з монументу на військовій дільниці громадянського кладовища
Пам’ятник медикам підпільної групи обласної клінічної лікарні ім. І. І. Мечникова, яка діяла в роки нацистської окупації міста Дніпропетровська
Фрагиент пам’ятнику медикам

Примітки[ред. | ред. код]