Юмагузинська ГЕС

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юмагузинська ГЕС
Yumaguzino Hydroelectric Station.jpg
52°57′23″ пн. ш. 56°24′53″ сх. д. / 52.95638888891677709° пн. ш. 56.41472222224977173° сх. д. / 52.95638888891677709; 56.41472222224977173Координати: 52°57′23″ пн. ш. 56°24′53″ сх. д. / 52.95638888891677709° пн. ш. 56.41472222224977173° сх. д. / 52.95638888891677709; 56.41472222224977173
Країна Росія
Стан діюча
Річка Біла
Початок будівництва 1998
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 2004-2005
Основні характеристики
Установлена потужність 45  МВт
Тип ГЕС греблева
Розрахований напір 40  м
Характеристики обладнання
Тип турбін поворотно-лопатеві
Кількість та марка турбін 3хПЛ-50-В-230
Кількість та марка гідрогенераторів 3x
Потужність гідроагрегатів 3x15  МВт
Основні споруди
Тип греблі земляна, бетонна
Висота греблі 70  м
Довжина греблі 605  м
ЛЕП 220, 110 кВ
Власник «Башкирэнерго»
ідентифікатори і посилання
Юмагузинська ГЕС. Карта розташування: Росія
Юмагузинська ГЕС
Юмагузинська ГЕС
Мапа
CMNS: Юмагузинська ГЕС у Вікісховищі

Юмагузинська гідроелектростанція — ГЕС на річці Білій в Башкирії.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Будівництво ГЕС почалося в 1998, закінчилося в 2007. Склад споруд ГЕС:

  • насипна гребля з суглинковим ядром довжиною 605 м і висотою 70 м;
  • поверхневий береговий водоскид;
  • підвідний канал довжиною 90 м;
  • підвідний водовід довжиною 70 м;
  • пригреблева будівля ГЕС.

Потужність ГЕС — 45 МВт. У будівлі ГЕС встановлено три поворотно-лопаткових гідроагрегати потужністю по 15 МВт, що працюють при розрахунковому натиску 40 м. Напірні споруди ГЕС утворюють Юмагузинське водосховище площею 35,6 км², повним об'ємом 890 млн м³.

ГЕС спроектована інститутом «Гідропроект».

Юмагузинський гідровузол вирішує в першу чергу завдання забезпечення водопостачання та захисту від повеней, з попутною виробленням електроенергії.

Юмагузинська ГЕС входить до складу ВАТ «Башкирэнерго», будівництво здійснювалося ТОВ «Юмагузинское водохранилище».

Екологічні проблеми[ред. | ред. код]

Юмагузинський гідровузол створений у вузькій гірській долині, і площі затоплень цінних земель невеликі. Гідровузол критикується за затоплення земель національного парку «Башкирія», скорочення ареалів ряду рідкісних тварин і рослин. Висловлювалися побоювання з приводу погіршення якості води у водосховищі та річці Біла, а також втрати води з водосховища в підземні карстові порожнини.

Історія будівництва[ред. | ред. код]

Гребля Юмагузинської ГЕС

Створення водосховища для вирішення проблем водопостачання промислових районів Башкирії проектувалося з 1970-х рр.. У 1982 були розпочаті підготовчі роботи зі створення Іштугановського водосховища на р. Біла, за 14 км нижче створу Юмагузинської ГЕС (об'ємом 3 км³ і площею понад 150 км²). Будівництво водосховища зустріло активні протести екологів, які користувалися в кінці 1980-х рр. великою суспільною підтримкою, і було зупинено в 1989.

У подальшому, замість Іштугановського водосховища було розроблено проект каскаду з трьох водосховищ на річці Біла з меншими площами затоплення. У 1998 почалося будівництво першого з них — Юмагузинського.

Будівництво гідровузла йшло швидкими темпами. 10 червня 2003 було перекрито русло р. Біла, 7 жовтня 2004 пущений перший гідроагрегат, у грудні 2004 — другий, 2 квітня 2005 — третій. 21 липня 2007 гідровузол урочисто введено в експлуатацію.

Посилання[ред. | ред. код]