Ядерна енергія зв’язування

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ядерна енергія зв'язування

Ядерна енергія зв'язування (англ. nuclear binding energy)

  • 1. Енергія, необхідна для розчленування атомного ядра на окремі протони й нейтрони.
  • 2. Енергія, що виділяється при втраті маси, що супроводжує утворення атомного ядра з нуклонів. Вона еквівалентна різниці мас атомного ядра і суми мас його нуклонів. Енергія зв'язування, що припадає на один нуклон (BE/N) суттєво залежить від масового числа ядра (Mnu) (рисунок). Така залежність дозволяє окреслити області масових чисел ядер, де будуть енергетично вигідними реакції злиття чи розпаду ядер.

Для ядер з масовим числом менше 56 такими будуть реакції злиття ядер (область1), а для ядер з масовим числом більшим, ніж 56 — реакції розпаду ядер (область 2).

Джерела[ред. | ред. код]

  • Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. ISBN 978-966-335-206-0