Ян «Носек» Кміта
| Ян «Носек» Кміта | |
|---|---|
| Jan Kmita (Nosek) | |
| Народився | невідомо |
| Помер | 1458/1460 |
| Підданство | королівство Польське |
| Національність | поляк |
| Посада | каштелян Львівський |
| Термін | 1449—1458/1460 роки |
| Попередник | Сенько з Сеннова |
| Наступник | Миколай Кміта |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Кміти гербу Шренява |
| Батько | Миколай Кміта |
| Мати | Малгожата Михаловська |
| Брати, сестри | Добєслав Кмітаd |
| У шлюбі з | Марта Вонтроба |
| Діти | 5 синів і 1 донька |
 | |
Ян «Носек» Кміта з Собеня (д/н — 1458/1460) — державний та військовий діяч, урядник королівства Польського.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з польського шляхетського роду Кміт гербу Шренява. Син Миколая Кміти, каштеляна перемишльського, та Малгожати Михаловської. Вперше згадується у 1438 році, коли судився в Саноку. Водночас стає прихильником руситського руху в Польщі. У 1439 році доєднався до гуситської конфедерації Спитка з Мельштина. 4 травня того ж року брав участь у Битві під Гротніками, де польські гусити зазнали поразки. Після цього тривалий час не обіймав жодного уряду.
Спільно з батьком займався майновими питаннями в Саноцькому старостві. При цьому продовжив контакти з представниками гуситів, зокрема Яном Куропатвою, підкоморієм люблінським, Яном Загоржаном, каштеляном завихойським, Станіславом Пенязкою, старостою краківським. Під час безкоролів'я разом з ними та іншими союзниками намагався вплинути на майбутнього короля Казимира Ягеллончика щодо розширення прав шляхти та релігійної терпимості.
Між 1447 та 1449 році оженився на представниці роду Вонтробків-Стшелецьких, отримавши чималий посаг у Люблінському та Сандомірському воєводствах. У 1448 році отримав посаду каштеляна перемишльського, а 1449 року — каштеляна львівського. На цих посадах супроводжував Казимира IV поїздкою Руським воєводством та Поділлям.
У 1451 році брав участь у конфлікті з великим князівством Литовським за Волинь. Того ж року брав участь у обороні земель руського воєводства від нападів татар та молдаван. Був учасником краківського сеймику, де обговорювалося приєднання Поділля та Волині до Польщі. У 1453 році був одним з посланців до князівства Молдова. У 1456 році вів судову суперечку за маєтності Бахір і Собєн з небожами Миколаєм та Станіславом. Помер 2 червня 1458 року або 29 квітня 1460 року.
Родина[ред. | ред. код]
Дружина — Марта Бахова з роду Вонтробків-Стшелецьких
Діти:
- Ян (д/н—1484)
- Пйотр (бл. 1442—1505), воєвода краківський
- Миколай (д/н—бл. 1485)
- Станіслав (бл. 1450—1511), воєвода руський
- Анджей (д/н—1493/1494), староста белзький
- Барбара, дружина Яна Войтиського
Джерела[ред. | ред. код]
- Krasicki A., Nieco o Kmitach Sobieńskich, «Bibl. Ossol.» (Lw.) 1847 t. 2 s. 23; Prochaska A., Konfederacja Spytka z Melsztyna, Lw. 1887
- Kiryk F., Jakub z Dębna na tle wewnętrznej i zagranicznej polityki Kazimierza Jagiellończyka, Prace Kom. Nauk Hist. Oddz. Krak. PAN, Kr. 1967