Кміти гербу Шренява

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Кміти гербу Шренява (пол. Kmitowie) — польський шляхетський рід. Представники роду посідали впливові посади в Королівстві Ягеллонів, зокрема, на галицьких землях Королівства.

Герб Шренява

Представники[ред. | ред. код]

  • Ян[1] (Ясек[2]) з Вісьніча і Дам'яніце (?—після 1364), з дружиною Катажиною[3] мав двох синів, старшим з яких був Ян (Ясько), руський і краківський староста:[1]
    • Ян (Ясько) (бл.1330[4]—1376) — руський і краківський староста; дружина — Ганка (пол. Hanka);
      • Пйотр (?—1409) — краківський, сандомирський воєвода;
        • Пйотр[pl] (?—1430) — сандомирський підчаший,[5] дружина — Катажина Жешовська:
          • Ясек на прізвисько «Темпи» (помер до 1434), дружина — Барбара Вонтробчанка Стшелецька, дочка сандомирського каштеляна;
          • Малгожата, дружина познанського підстлія Яна Голяна з Обіхова, Пшедпелка Мосьциця з Великого Козміна.
        • Миколай з Вісьніча, Собєня, Дубецька[pl] (?—1447) — перемиський каштелян у 1433—1447; двічі одружувався; перша дружина; невідома, друга — краківська каштелянка Малгожата з Міхалува;
          • Миколай з Дубецька, син першої дружини батька; дружина Малгожата, мали трьох синів (розлучилися 1441 року, зять Міхала «Мужила» Бучацького[6]):
            • Станіслав;
            • Миколай, помер замолоду;
            • Ян, дружина — Катажина Гербурт (після його смерті вийшла замміж за Анджея Фредра).[7]
          • Ян Носек з Собеня (?—1458/1460) — середній син перемиського каштеляна, дідич Собеня, каштелян перемиський, львівський, дружина — Марта, мали 5 синів:[8]
          • Добеслав[pl] (?—1479) — наймолодший син перемиського каштеляна, дідич Вісьнича, воєвода люблінський і сандомирський.[8]
      • Миколай, 1418 року продав село Березка.[3]
  • Малгожата.[2]

  • Ян — писар земський краківський, приятель Менжика Станіслава.[16]
  • Ян — провінціял отців францисканців провінції чесько-польської.
  • Ян — посол сеймовий.
  • Ян — друкар.
  • Ян — лікар.
  • Ян Ахацій[en] — поет.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Strzelecka A. Kmita Jan (Jaśko) h. Szreniawa (zm. 1376) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1967. — T. XIII/1, zeszyt 56. — S. 89. (пол.)
  2. а б Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 10. — S. 190.
  3. а б Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 10. — S. 191.
  4. Jan Kmita z Damianic h. Śreniawa (ID: 10.417.5) (пол.)
  5. Kmita Piotr z Wiśnicza (zm. 1409) // Polski Słownik Biograficzny. — 1967. — T. XIII/1, zeszyt 56. — S. 95.
  6. Boniecki A. Herbarz polski&…nbsp;— 1900. — Cz. 1. — T. 2. — S. 220.
  7. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 10. — S. 192.
  8. а б Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 10. — S. 193.
  9. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 10. — S. 194.
  10. Kamiński A. Kmita Stanisław z Wiśnicza // Polski Słownik Biograficzny. — 1967. — T. XIII/1, zeszyt 56. — S. 101—102.
  11. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 10. — S. 196.
  12. Piotr Kmita z Wiśnicza h. Szreniawa
  13. Piotr Sobieński-Kmita z Damianic h. Śreniawa (ID: 10.417.250)
  14. [1] — S. 196.
  15. Там само. — С. 195.
  16. Urban W. Mężyk Stanisław z Putniowic // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1975. — T. XX/3, zeszyt 86. — S. 515—516. (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]