.41 Short
| .41 Short | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||
| Тип набою: | Деррінджер/Мала зброя | |||||||
| Країна-виробник: |
 США | |||||||
| Історія виробництва: | ||||||||
| Конструктор: | National Arms Company | |||||||
| Час створення: | 1863 | |||||||
| Варіанти: | .41-100, .41 Short Derringer, .41 Rimfire, .41 Long | |||||||
| Характеристики | ||||||||
| Тип гільзи | Кільцевого запалення, пряма | |||||||
| Діаметр кулі, мм: | ,405 in (10,3 mm) | |||||||
| Діаметр шиї гільзи, мм: | ,406 in (10,3 mm) | |||||||
| Діаметр фланця гільзи, мм: | ,468 in (11,9 mm) | |||||||
| Довжина гільзи, мм: | ,467 in (11,9 mm) | |||||||
| Довжина набою, мм: | ,913 in (23,2 mm) | |||||||
| Тип капсуля: | Кільцевий | |||||||
| Балістичні властивості | ||||||||
| ||||||||
| Довжина тестового стволу: 3" Джерело: "Cartridges of the World"[1] | ||||||||
Набій кільцевого запалення .41 калібру вперше було представлено компанією National Arms Company у 1863 році. Він також відомий під назвами .41 Short та .41-100. У більшості подібних позначень друге число позначає заряд чорного пороху, хоча в цьому випадку воно означає «41 соту дюйма».. Набій .41 Short було створено з наміром використовувати його у малій, однозарядній зброї типу деррінджер, саме тому у набою погана дуже балістика (більшість деррінджерів заряджалися набоями які не призначені для такої малої зброї). Remington Arms почала випускати свій знаменитий двоствольний деррінджер Remington Модель 95 під набій .41 Rimfire у 1866 році. 1873 року для кишенькового револьвера Colt New Line було представлено більш потужний набій .41 Long.[1]
Продуктивність[ред. | ред. код]
Згідно з джерелом Cartridges of the World, набій .41 Rimfire мав свинцеву кулю вагою 8,4 г з зарядом пороху вагою 0,8 г чорного пороху. Дулова швидкість кулі становила 130 м/с,, а дулова енергія — 71 Дж.[1] Однак нещодавно письменник з вогнепальної зброї Гольт Бодінсон заперечив ці висновки.[2] Він стверджує, що при його випробуваннях куля вагою 8,4 г рухалася зі швидкістю 209 м/с з енергією 150 ДЖ — це суттєво відрізняється від перших випробувань. Різницю у висновках можна пояснити різницею у конкретному набої чи у вимірювальному обладнанні, яке використовували.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Barnes, Frank C. (2006) [1965]. Skinner, Stan (ред.). Cartridges of the World (вид. 11th). Iola, WI, USA: Gun Digest Books. с. 483, 491—492. ISBN 0-89689-297-2.
- ↑ Henry Deringer’s Pocket Pistol. Архів оригіналу за 2 травня 2016. Процитовано 29 квітня 2016.