Субскрипція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 22:07, 26 лютого 2015, створена Тарас Самборський (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Субскри́пція (від лат. subscribe «підписувати, перераховувати нижче») — важлива частина документа, а саме засвідчення, в якому підпис (особистий або нотаріальний) поєднується з формулою, котра виражає суть вірчої дії. Так само, як інвокація, інтитуляція тощо, субскрипція є частиною умовного формуляру документа. Деколи субскрипція може бути пізнішого часу, аніж власне документ.

Приклад субскрипції

[ред. | ред. код]
«Іван Янчинський власною рукою».
Оригінальний текст (лат.)
«Иванъ Янчинскій власною рукою».
«До цієї купчої грамоти я Олешко син Григорія, послух, руку приклав».
Оригінальний текст (лат.)
«К сеи купчей грамоте я Олешка Григорьевъ сын, послух, руку приложил».

Витяг з купчої грамоти 1518-19 рр.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Каштанов С. М. Русская дипломатика: Учеб. пособие для вузов по спец. «История». — Москва: Высшая школа, 1988. — 231 с.
  • Акты русского государства 1505-1526 гг. — Москва: «Наука», 1975. — 435 с.