Базарна (губа)
| 69°45′48″ пн. ш. 31°02′26″ сх. д. / 69.76333° пн. ш. 31.04056° сх. д. | |
| Розташування | затока Варангер-Фьорд |
|---|---|
| Море | Баренцеве море |
| Прибережні країни |  Росія |
| Регіон | Мурманська область |
| Довжина | 2 км |
| Ширина | 300-600 м |
| ідентифікатори і посилання | |
| GeoNames | 578472 |
| У проєкті OpenStreetMap | ↑2099216 ·R (Мурманська область) |
  Базарна Базарна (Росія) | |
 | |
База́рна (рос. Базарная) — губа на півдні затоки Варангер-Фьорд Баренцевого моря Північного Льодовитого океану. Назва губи не має точного походження, на думку Н. В. Морозова вона пов'язана з пташиними базарами, які поширені в регіоні.
Знаходиться за 1,5 км на південний схід від мису Хайсумуканніємі, зі сходу обмежена мисом Майнаволок. Губа на 1,5 км вдається вглиб суходолу, при цьому ширина її становить всього 300 м, а в центральній, найширшій, частині — 600 м. Окрім південної та невеликої ділянки західної частини, береги губи височинні, стрімко обриваються до води, складені з граніту та гнейсів. На півдні, в місці впадання струмка до губи, розташована прибережна низовина, вкрита чагарниками. На невеликій ділянці західного берега знаходиться піщаний пляж, далі на захід від якого, протікає річка з озера Ісо-Суола-Вуонен'ярві. Річка та затока губи утворюють своєрідний вузький перешийок, який далі на північ розширюється і переходить у кам'янистий височинний півострів.
На південний схід від губи знаходяться штольні, збудовані наприкінці XIX століття для видобутку поліметалевих руд (свинцю, срібла, кварцу, цинку), поклади яких відомі тут ще з початку XVIII століття[1]. Їхніми дослідженням займалися спочатку приватні підприємці (1870)[2], а потім Л. І. Подгаєцький (1890), який відкрив в районі губи 4 металеві жилки[3]. З кінця XIX століття штольні активно розроблялись, тут до початку XX століття навіть розташовувалась колонія, в якій з 1894 року проживала 1 родина. Станом на 1897 рік колонію населяло 4 особи[4].
Примітки
- ↑ Пожиленко В. И., Гаврилов Б. В., Жиров Д. В. и др. Геология рудных районов Мурманской области. — Апатиты: Изд. КНЦ РАН, 2002. — 359 с.
- ↑ Сиденснер А. К. Сведения о Мурманском береге, собранные летом 1896 года. — СПб., 1897. — С. 23.; цит. по: Мацак, с. 40
- ↑ Подгаецкий Л. Мурманский берег Северного Ледовитого океана и его рудные месторождения // Горн. журн. — СПб., 1891. — Т. 1, № 1. — С. 94-100
- ↑ Кольская энциклопедия, т. I. СПб: ИС; Апатиты: КНЦ РАН, 2008. — 600 с.
Посилання
- Исследование и разработка свинцово-цинковых руд на Мурманском берегу в конце 19 — начале 20 веков (рос.)
|
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |