Координати: 69°45′48″ пн. ш. 31°02′26″ сх. д. / 69.76333° пн. ш. 31.04056° сх. д. / 69.76333; 31.04056

Базарна (губа)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 17:24, 11 травня 2016, створена SOMBot (обговорення | внесок) (більше не розпізнається як ізольована)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Базарна
69°45′48″ пн. ш. 31°02′26″ сх. д. / 69.76333° пн. ш. 31.04056° сх. д. / 69.76333; 31.04056
Розташуваннязатока Варангер-Фьорд
МореБаренцеве море
Прибережні країниРосія Росія
РегіонМурманська область
Довжина2 км
Ширина300-600 м
ідентифікатори і посилання
GeoNames578472
У проєкті OpenStreetMap 2099216 ·R (Мурманська область)
Базарна. Карта розташування: Росія
Базарна
Базарна
Базарна (Росія)
Мапа

База́рна (рос. Базарная) — губа на півдні затоки Варангер-Фьорд Баренцевого моря Північного Льодовитого океану. Назва губи не має точного походження, на думку Н. В. Морозова вона пов'язана з пташиними базарами, які поширені в регіоні.

Знаходиться за 1,5 км на південний схід від мису Хайсумуканніємі, зі сходу обмежена мисом Майнаволок. Губа на 1,5 км вдається вглиб суходолу, при цьому ширина її становить всього 300 м, а в центральній, найширшій, частині — 600 м. Окрім південної та невеликої ділянки західної частини, береги губи височинні, стрімко обриваються до води, складені з граніту та гнейсів. На півдні, в місці впадання струмка до губи, розташована прибережна низовина, вкрита чагарниками. На невеликій ділянці західного берега знаходиться піщаний пляж, далі на захід від якого, протікає річка з озера Ісо-Суола-Вуонен'ярві. Річка та затока губи утворюють своєрідний вузький перешийок, який далі на північ розширюється і переходить у кам'янистий височинний півострів.

На південний схід від губи знаходяться штольні, збудовані наприкінці XIX століття для видобутку поліметалевих руд (свинцю, срібла, кварцу, цинку), поклади яких відомі тут ще з початку XVIII століття[1]. Їхніми дослідженням займалися спочатку приватні підприємці (1870)[2], а потім Л. І. Подгаєцький (1890), який відкрив в районі губи 4 металеві жилки[3]. З кінця XIX століття штольні активно розроблялись, тут до початку XX століття навіть розташовувалась колонія, в якій з 1894 року проживала 1 родина. Станом на 1897 рік колонію населяло 4 особи[4].

Примітки

  1. Пожиленко В. И., Гаврилов Б. В., Жиров Д. В. и др. Геология рудных районов Мурманской области. — Апатиты: Изд. КНЦ РАН, 2002. — 359 с.
  2. Сиденснер А. К. Сведения о Мурманском береге, собранные летом 1896 года. — СПб., 1897. — С. 23.; цит. по: Мацак, с. 40
  3. Подгаецкий Л. Мурманский берег Северного Ледовитого океана и его рудные месторождения // Горн. журн. — СПб., 1891. — Т. 1, № 1. — С. 94-100
  4. Кольская энциклопедия, т. I. СПб: ИС; Апатиты: КНЦ РАН, 2008. — 600 с.

Посилання