Нелінійна сигма-модель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 09:30, 16 травня 2016, створена SOMBot (обговорення | внесок) (більше не розпізнається як ізольована)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нелінійна сигма-модель (англ. nonlinear sigma model) - скалярна теорія поля, в якій багатокомпонентне скалярне поле є відображенням простору-часу на ріманівський многовид. Вперше поняття сигма-моделі введено [1] в 1960 році. Нелінійну сигма-модель було введено [2] в 1969 році.

Визначення

[ред. | ред. код]

Зазвичай нелінійна сигма-модель модель з метрикою визначається за допомогою наступної дії

де - компоненти поля , , , - метрика Мінковського. Інтегрування здійснюється по D-вимірному простору , , - координати цього простору. Матриця як правило додатньо-визначена і залежить від компонент поля.

Застосування

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Zakrzewski W J (1989), Low Dimensional Sigma Models, IOP Publishers, Bristol, ISBN Zakrzewski W J (1989), Low Dimensional Sigma Models, IOP Publishers, Bristol, ISBN 9780852742310

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Gell-Mann M, Lévy M. The axial vector current in beta decay // Nuovo Cimento. — 1960. — Т. 16. — С. 705.
  2. Coleman S, Wess J, Zumino B. Structure of phenomenological Lagrangians. I. // Phys. Rev.. — 1969. — Т. 177. — С. 2239-2247. — DOI:10.1103/PhysRev.177.2239.