Фулу
Фулу 符籙 — китайський різновид амулета: письмова форма магічного заклинання, що також називається фе або шеньфу 神符. Широко використовується у народних релігіях Східної Азії, де фігурує як медичний або екзорсистський засіб.
Розвиток практики
Найбільш ранні свідчення про використання фе як магічного інструменту сталі відомі завдяки відкриттям в Шуйхуді і Мавандуй. Згідно з класичними текстами, фе доімперської і ранньої імперської епох мали адміністративну функцію: вони були документом-приписом, виконаний у двох екземплярах; один зберігався в архіві, а інший видавався чиновникові як свідоцтво отриманих повноважень. У військовій справі вони зазвичай мали форму вірчих бірок з бамбука або дерева, проте матеріал і функції подібних документів були ширшими (напр., сюй 繻, шовковий аналог фе). Прикладом виняткової форми фе в епоху Воюючих царств стали т. зв. хуфу[zh], бронзові ярлики у формі тигра.
Фе також були важливим поняттям у ранній китайській епістемології, наприклад, як образ відповідності між наміром і словом.[1]
Перша класична згадка про фе у магіко-релігійному значенні зустрічається в Хуайнань-цзи, глава «Беньцзин».
Згадки фе містяться в трактаті Іньфуцзин.
Згадки в художній літературі
- Гунсунь Шен, учень даоського наставника Ло, в романі «Річкові затони».
Примітки
- ↑ Donald Harper, «Communication by design» in Graphics and Text in the Production of Technical Knowledge in China, 2007 : 182.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |