Май (верховний жрець Амона)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 19:06, 23 лютого 2018, створена RarBot (обговорення | внесок) (Шаблон:Картка:Особа -> Шаблон:Особа)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Май
Народився невідомо
Фіви
Помер між 1373 та 1370 роками до н.е.
Підданство XVIII династія
Посада верховний жрець Амона
Попередник Мериптах
Наступник Аменемопе

Май або Майя (*XIV ст. до н. е. ) — давньоєгипетський політичний діяч XVIII династії, верховний жрець Амона у Фівах за володарювання фараонів Аменхотепа III та Аменхотепа IV. Не слід плутати х Маєм, що був носієм печатки фараона та писарем фараона.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Про Мая замало відомостей. Напевне походив з фіванської знаті. Обійняв посаду верховного жерця наприкінці правління фараона Аменхотепа III після Мериптаха. Мав неабиякий вплив серед знаті та жрецтва. Напочатку нового фараона Аменхотепа IV стримував його намір приборкати жерців Амона та посилити владу фараона. Разом з тим не вступав у конфлікт з володарем. Натомість фараон зважав на вплив верховного жерця.

Єдиною згадкою є напис на остроконі, знайдений некрополі Дра Абу ель-Неґа. В ній йдеться про те, що на 4 рік правління Аменхотепа IV (близько 1373 року до н. е.) здійснив експедицію до каменярень в Ваді Хаммамат, звідти привіз блок для виготовлення статуї фараона. Його супроводжував загін у 253 вояки з начальником носіїв Ра та військовиків Аменмосе.

Напевне помер десь близько 6 року правління Аменхотепа IV або трохи пізніше. Де дозволило Аменхотепу IV розпочати релігійну реформу, оскільки новий верховний жрець Аменемопе зайняв більш жорстку позицію щодо політики фараона. Поховано Мая в гробниці К99.1 в некрополі Дра Абу ель-Неґа.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Donald B. Redford: The Identity of the High-Priest of Amun at the Beginning of Akhenaten's Reign Journal of the American Oriental Society ; Vol. 83, No. 2 (Apr., 1963), pp. 240—241
  • Aidan Dodson, Amarna Sunrise: Egypt from the Golden Age to the Age of Heresy, The American University in Cairo Press, pp. 102, 2014