Координати: 62°58′40.000000100806″ пн. ш. 16°39′28.200000098795″ сх. д. / 62.97778° пн. ш. 16.65783° сх. д. / 62.97778; 16.65783

ГЕС Стадфорсен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Стадфорсен
62°58′40.000000100806″ пн. ш. 16°39′28.200000098795″ сх. д. / 62.97778° пн. ш. 16.65783° сх. д. / 62.97778; 16.65783
КраїнаШвеція Швеція
Стандіюча
РічкаІндальсельвен
Каскадкаскад на Індальсельвен
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів1939, 1952
Основні характеристики
Установлена потужність142  МВт
Середнє річне виробництво790  млн кВт·год
Тип ГЕСруслова
Розрахований напір29  м
Характеристики обладнання
Тип турбінКаплан
Кількість та марка турбін3
Витрата через турбіни580  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів3
Основні споруди
Висота греблі36  м
ВласникVattenfall
ГЕС Стадфорсен. Карта розташування: Швеція
ГЕС Стадфорсен
ГЕС Стадфорсен
Мапа
Мапа

ГЕС Стадфорсен — гідроелектростанція у центральній частині Швеції. Розташована між ГЕС Svarthålsforsen (вище за течією) та ГЕС Holleforsen, входить до складу каскаду на одній з найважливіших річок країни Індальсельвен (збудована на ділянці її нижньої течії після виходу з озера Стуршен).

У межах проекту річку перекрили греблею висотою 36 метрів. Інтегрований у неї машинний зал 1939 року обладнали двома турбінами типу Каплан потужністю по 29,4 МВт, які використовували падіння у 23 метри. Згодом напір довели до 29 метрів, що дало змогу збільшити потужність турбін до 44 МВт. А в 1952-му до них додали третю з подібними характеристиками. Станом на 2005 рік всі гідроагрегати ГЕС було модернізовано, а її загальна потужність досягла 142 МВт.

Наразі обладнання станції здатне виробляти до 0,8 млрд кВт-год електроенергії на рік.[1][2][3]

Примітки

  1. Power plants: Stadsforsen - Vattenfall. powerplants.vattenfall.com. Процитовано 17 березня 2018.
  2. Technologies for Eliminating Oil in Kaplan Turbines. www.hydroworld.com. Процитовано 17 березня 2018.
  3. Bilaga till "Sammanställning av uppskattade anläggningskostnader för fiskvägar samt vattenföringsdata för storskaliga vattenkraftverk Sverige" daterad 2014-02-10, i vilken utförligare metodikbeskrivning redovisas (PDF).