Товариство прихильників слов'янщини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 08:48, 26 квітня 2018, створена SOMBot (обговорення | внесок) (більше не розпізнається як ізольована)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Товариство прихильників слов'янщини (Towarzystwo Przyjaciόł Słowiańszczyzny) — таємний польський громадсько-літературний гурток, заснований студентською молоддю Львівського університету (1821—26). За свідченням Л.Набєляка, поштовх до його створення дали «історичні дослідження Зоріана Ходаковського на ниві слов'янщини, а крім того недавні, хоч і невдалі, політичні зусилля Пестеля і Муравйова», які надихнули молодь «слов'янським духом». Товариство ставило перед собою завдання збагачувати національну літературу, установлювати тісніші відносини дружби і доброзичливості між слов'янськими народами. Провідні діячі: Л.Набєляк (керівник), Август Бельовський, Л.Семенський та ін. Члени товариства видали альманахи «Haliczanin» (1830), «Ziewonia» (т. 1, Львів, 1834; т. 2, Прага, 1837 — конфіскований цензурою, перевиданий у Страсбурзі 1839). Автори підтримували тісні творчі зв'язки з «Руською трійцею».

Джерела та література